Рутеній-106 над Європою. Знову «Маяк»
Аварія на ядерному виробництві на Південному Уралі, наявність якої російська влада нарешті визнала після двох місяців відмов, призвела до масштабного забруднення території РФ, України та Європи. Масштаби і наслідки забруднення ми ще маємо оцінити, але зробити це дуже важко через брак достовірної інформації щодо характеру аварії.
Після Чорнобиля і Фукусіми ми з перебільшеною обережністю ставимося до такого роду аварій, і хоча поточна інформація не дає прямих підстав для паніки, слід тримати ситуацію на контролі - як через невизначеність даних, спричинену деградацією системи управління РФ, так і через технологічну деградацію нашого небезпечного сусіда, що є істотним чинником небезпеки.
Зараз, по характеру забруднення можна сказати, що те, що сталося наприкінці вересня на Південному Уралі, найімовірніше є аварією при необережному поводженні з радіоактивними відходами. Бо при аварії на ядерному об'єкті ми спостерігали б широкий спектр забруднюючих елементів.
Тут слід зазначити, що по-перше, необережне поводження з відходами – це рутинна проблема росіян. Можливо, великі території створюють ілюзію захищеності, але недбале ставлення до середовища та відповідно – необережне поводження з небезпечними відходами є традицією як радянської, так і російської промисловості.
По-друге, сумнозвісне, ВО «Маяк» завжди славилося тим, що отруює території радіоактивними забруднювачами. Не зважаючи на заходи, що проводяться на підприємстві з 1951, в зоні радіусом 100 км навколо ВО «Маяк» середня сума радіоактивних випадів (за цезієм-137) з атмосфери є в 20-30 разів вищою за середню по РФ, а середня денна концентрація стронция-90 в місцевій річці Теча є в 3,4 рази вища за ГДК (або в 3700 раз вищою за фоновий рівень річок РФ). В період 1948-2000, за оцінками екологів, внаслідок виробничої діяльності «Маяку», включаючи аварії, в атмосферу та водойми було викинуто більше 1,8 × 1017 Бк радіонуклідів, що призвело до забруднення території більше 25 тисяч квадратних кілометрів. При цьому більше 500 тисяч осіб отримали радіоактивне випромінювання.
Саме тут, на ВО «Маяк» 29 вересня 1957 сталася перша в СРСР ядерна аварія, відома під назвою «Киштимська катастрофа». Вибух стався через вихід з ладу системи охолодження в 16:22 в ємності для радіоактивних відходів (так званої «банки № 14 комплексу С-3» об'ємом 300 кубічних метрів), в якій містилося близько 80 кубічних метрів високорадіоактивних ядерних відходів. Тоді в зоні радіаційного забруднення опинилася територія кількох підприємств комбінату «Маяк», військове містечко, пожежна частина, виправна колонія з ув'язненими та територія площею більше 23 тисяч квадратних кілометрів з населенням понад 270 тисяч осіб у 217 населених пунктах трьох областей: Челябінської, Свердловської та Тюменської.
Масштаби і наслідки сьогоднішньої аварії, в умовах режиму маніакальної секретності, що його дотримується кремлівський режим, ми зможемо більш коректно оцінити десь наприкінці весни 2018, коли проявляться перші наслідки забруднення і виявляться шляхи переносу забруднень на поверхні.
На жаль, надмірна і немотивована секретність може дорого коштувати з точки зору соціо-екологічної безпеки.
