Шість років окупації Криму
У списку найнестійкіших валют планети рубль посідає почесне друге місце, поступаючись лише мексиканському песо
Одним з індикаторів того, як країни проходять світову кризу, є стан національної валюти. Курс рубля перевищив позначку 81 за долар і 89 за євро. Тобто рубль впав приблизно на 17 — 20% з початку кризи. У списку найнестійкіших валют планети рубль посідає почесне друге місце, поступаючись лише мексиканському песо.
Російський телевізор продовжує випромінювати самовдоволений оптимізм, що переходить у безмежне щастя. У росіян була одна-єдина причина для занепокоєння, але Ольга Скабєєва її усунула. Починаючи програму «60 хвилин» від 18.03.2020, телеведуча радісно повідомила: «На найголовніше питання — а чи здав Путін тест на коронавірус і який результат — відповів Дмитро Пєсков: усе, що потрібно для захисту президента від вірусів і інших захворювань, усе це робиться в цілодобовому режимі. Щодо цього не може бути ніяких сумнівів». Отримавши відповідь на найголовніше питання, Скабєєва полегшено зітхнула, перевела подих і почала опромінювати підвідомчу популяцію гордістю за свою країну і зловтіхою з приводу біди в інших країнах, нещасних, бо у них немає Путіна. Соловйов у своїй прелюдії до програми «Вечір» від 18.03.2020 мимохідь відзначив примхливу поведінку нафти й валюти, але тут-таки радісно відрапортував: «Але наші громадяни на це уваги не звертають!» Після чого перейшов до найбільшої радості, а саме до того, що 18 березня виповнилося 6 років окупації Криму й Севастополя.
Приводів для щастя у мешканців соловйовскої студії було три: по-перше, зловтіха у зв’язку з «жахами», які відбуваються в Україні, по-друге, глибоке задоволення від самого факту «приростання Кримом» (у людей з імперським синдромом будь-яке збільшення території імперії викликає фізіологічну реакцію насичення), а по-третє, фантазії на тему того, від якого апокаліпсису Путін позбавив світ, окупувавши Крим.
«Україну шкода. Вона хвора. У неї невиліковні симптоми», — з ледве прихованим задоволенням виносив свій вирок «політолог» Сергій Міхєєв. І злорадно додав: «Безвіз прилітає до вас назад у вигляді коронавірусу».
Український «політолог» Василь Вакаров у соловйовському театрі має амплуа «останнього патріота України», який постійно страждає з приводу біди свого народу, але змушений весь час визнавати історичну правоту Росії й історичну провину України перед Росією. Тому Василь Вакаров постійно носить скорботне обличчя, а вся його фігура виражає страждання й приниження в дусі Вісісуалія Лоханікіна. В ефірі у Соловйова Василь Вакаров обурився вчинком Зеленського, який зібрав 15 багатих людей і попросив грошей на боротьбу з коронавірусом: «У всьому світі ніхто ні з ким не домовляється! — обурювався Вакаров. — У тебе є влада, репресивний апарат. Навіщо ти просиш гроші?! Чому ти не можеш провести націоналізацію?!»
Широкій публіці не відомі імена тих продюсерів програми Соловйова, які шукають і знаходять виконавців на ролі «українців за викликом», але результати їхньої безіменної праці вражають. Можна лише уявити собі, скільки кастингів довелося провести, щоб відшукати такого артиста на роль громадської плювальниці, як «політолог» В’ячеслав Ковтун, або такого персонажа, як «політолог» Василь Вакаров, який здатен з таким натхненням майже кожен день виголошувати нісенітниці.
Світ у російському телевізорі чорно-білий. Якщо від імені світового зла виступають запрошені «українці» й «ліберали», то світ добра представляють такі «патріотичні гуру», як режисер Карен Шахназаров, який в ювілейній програмі, присвяченій черговій річниці окупації Криму, представив цілий фантастичний роман у стилі антиутопії, сюжет якого розгортається у світі, де Путін не окупував Крим і Севастополь.
«Якби Путін не приєднав Крим, була б війна», — повідав режисер Шахназаров, і тут же накидав сценарій фантастичного бойовика в дусі альтернативної історії. «Безумовно, в цю війну втягли б татар, і ця війна набула б характеру християнсько-мусульманської релігійної бійні», — продовжував нагнітати жах патріотичний режисер Шахназаров. І одразу підійшов до кульмінації свого фільму жахів: «Весь ІГІЛ був би там! Якби цього (окупації Криму. — І.Я.) не сталося, Росія стояла б на межі розпаду! У цю війну втягли б Північний Кавказ і Поволжя! Запалав би весь Краснодарський край! І там були б американці!»
Довівши сценарій свого фантастичного трилера до піку — а американці в картині світу Шахназарова — це полюс зла, патріотичний режисер за законами жанру вивів великим кадром головного героя — рятівника світу: «Путін, якщо чесно, викликає у мене захоплення! Адже він міг би не приймати цього рішення, і зараз би спокійно їздив з лекціями в штат Міннесота або в Берлін». У цей момент патріотичний режисер Шахназаров зробив мхатівську паузу, щоб усі змогли гідно оцінити титанічну жертву, яку Путін приніс на вівтар Вітчизни. Людина могла досягти вершин земного благополуччя, тобто читати лекції в штаті Міннесота, а замість цього змушена животіти в ролі довічного диктатора Росії...
Що дала окупація Криму Росії, відомо. Міжнародну ізоляцію, санкції, вихід за межі міжнародного права й досить стрімке сповзання в тоталітаризм. Що принесла російська окупація Криму жителям півострова? Якщо з будь-якого регіону Російської Федерації, навіть Чечні, можна отримати достовірну інформацію, то окупований Крим перетворився на глухий підвал, з якого лунають придушені голоси, які важко розібрати. На головному рупорі «ліберальної» тусовки Росії, на «Эхо Москвы» основний постачальник інформації з окупованого Криму — співак «Кримнаша», блогер Олександр Горний.
У шестирічну річницю окупації Криму блогер Горний опублікував на «Эхо» текст під назвою: «Не Кримська, а Російська весна». Це ціла ода Путіну, його маріонетці Аксьонову в поєднанні з прямими доносами на тих, хто стоїть на шляху «Русского мира» в Криму.
«Сьогодні 6 років, як Крим повернувся в Росію. Якби не коронавірус, то ми б знову святкували не Кримську, а Російську весну, сперечалися, лаялися, пишалися, хоча, на мій погляд, треба всім ставитися до того, що КримНаш, як до історичного факту й займатися справою, а не непотрібними суперечками. До Криму можна й треба приїжджати відпочивати і розвивати один з найкрасивіших російських регіонів, перлину нашої Імперії», — пише патріотичний блогер Горний на сайті «ліберального» «Эха Москвы».
Але є в Криму й вороги, яких блогер Горний називає поіменно. По-перше, це «кримськотатарський фактор», який дуже заважає особисто блогеру Горному.
По-друге, це по блогеру Гірському, українці: «Ми досі маємо українську спадщину... Стара гвардія міцно засіла в кримських коридорах влади, ураганить, але потихеньку її вимітають на вулицю».
Є ще одна проблема, що хвилює блогера Горного: він її називає «конфліктом між тими, хто понаїхав, і тими, хто позалишався». В очах блогера Горного ця проблема виглядає так: «Крим зараз — це один з найспокійніших регіонів Росії, куди багато материкових росіян перебралися на ПМЖ, зокрема я. Саме за це ми завжди будемо вдячні Володимиру Путіну, про що я не раз говорив і повторюватиму».
Тобто все в окупованому Криму чудово, спасибі Путіну. Окупанти почуваються в цілому нормально. Трохи заважають кримські татари, українці та інші кримчани, «що позалишалися». Але це можна виправити. Ще років 15 путінського правління, й у Криму не залишиться жодного кримчанина. Якщо, звісно, за цей час Путін не доб’є остаточно Росію...
