«Скит святого Путіна»
«07-13.07.2017»
Поки коментатори в електронних ЗМІ та соціальних мережах обговорюють, чи подарував Путін яхту валаамським ченцям і чому російський президент катав свого охоронця на джипі, а потім ще й відчиняв йому двері, а не навпаки, насправді черговий візит Володимира Путіна до Валаамського Спасо-Преображенського монастиря є не, так би мовити, екскурсією на дозвіллі, а частиною його передвиборної стратегії, головними рушіями якої, як зазначають експерти, стануть православ’я і Крим. Невеличкий історичний екскурс допоможе нам з’ясувати, чим такий важливий цей далекий північний острів, зрозуміти його місце на карті «русского мира», як її ось вже півтора десятиліття бачать у Кремлі.
Апостол Андрій Первозванний, з огляду на особливості діяльності, був великим мандрівником. Згідно зі стародавнім переказом, зі Святої землі він вирушив до римської Малої Азії, Грузії, відвідав Грецію, Македонію, Фракію (сучасна європейська частина Туреччини і Болгарія). Утім, що більше минало від його смерті століть, то більше його подорожі обростали легендами. Винен у цьому римський імператор Констанцій II, який 357 року (в березні було 1060 років) урочисто переніс мощі Андрія до щойно побудованої нової столиці імперії — Константинополя. У колишній столиці — Римі, був свій власний апостол, Петро, ось і новій столиці захотілося отримати свого заступника, рангом не нижчим, чом би й не брата Петра. Відтоді Андрій Первозванний, дарма що прийняв мученицьку смерть і спочив у грецьких Патрах, вважається засновником Константинопольської церкви, а пізніше, в пику тому ж таки заступникові католицької столиці Ватикану Петру, ще й названий небесним заступником православних у всьому світі.
Ну, а кілька століть по тому, успадкувавши досвід імператора Констанція і північні неофіти — Русь, вирішили трохи урвати собі від небесного заступництва. Так, у літописі з’явилася легенда про те, що Андрій подорожував з Криму до Рима через Дніпро й Ладогу. — На місці нинішнього Києва він поставив дерев’яний хрест (на честь чого побудовано храм і встановлено цілих три пам’ятники), а в Новгороді записав враження від відвідин лазень, які потім небезуспішно нібито розповідав римлянам, що любить посміятися над дивними звичаями варварів. Нехай уся ця літописна історія більш нагадує анекдот, але в Києво-Печерській лаврі кілька століть демонстрували пояс, що його нібито згубив Андрій, а в церквах Новгородської землі дерев’яні уламки «того самого» хреста, дарма що, якщо вірити літопису, встановили його в Києві, а не в Новгороді.
Утім, найпівнічніша точка, пов’язана з цією легендарною подорожжю Андрія Первозванного, лежить набагато північніше від Новгорода Великого. Як ви вже, напевно, здогадалися, це острів Валаам. Згідно із записаним через кілька століть після узяття Києва монголами місцевим переказом, апостол Андрій із Новгорода вирушив зовсім не вниз по Волхові й Неві до Рима, а звернув до Ладозького озера, де відвідав острів Валаам. Там він нібито встановив другий після Києва хрест — для солідності вже кам’яний, а його учень Сергій хрестив багатьох язичників і нібито заснував там скит, який, через століття, виріс у Валаамський Спасо-Преображенський монастир. Утім, історія ця здалася недостовірною навіть її вигадникам, тому, залишивши розповідь про Андрія, засновників монастиря Сергія і Германа все ж виправили на візантійських місіонерів, сучасників чи то Ольги, чи то Володимира. Хоча насправді жили вони пізніше — чи то в ХІІ, чи то навіть у XIV столітті.
Історики зазначають, що маршрут подорожі небесного заступника православ’я на Русь повторює «шлях із варяг у греки» — уявну вісь, довкола якої, в баченні літописця, формувалася Русь. З Ладоги-Новгорода Рюриковичі прийшли до Києва і назад, цим же шляхом, з Херсонеса, через Київ на північ — до Новгорода і землі Ростово-Суздальської, серця майбутньої Росії, прийшло християнство. Якщо навіть російські церковні історики ХІХ століття критично ставилися до літописного переказу про подорож апостола Андрія, з приходом до Кремля Володимира Путіна ставлення до цієї легенди змінюється. Ще 2007 року на Валаамі було відбудовано Свято-Володимирський скит, найбагатший на острові. Чи винна в тому подвійна алюзія з ім’ям хрестителя Русі і нинішнього російського президента, але саме тут розташована його валаамська резиденція, як гірко жартують місцеві мешканці, яких більше силоміць, ніж обіцянками, виживають з острова, «скит святого Путіна». А 2014 року, через кілька місяців після анексії Криму і Севастополя, на найближчому острівці розпочалося будівництво Скиту апостола Андрія Первозванного, вперше за всі століття існування монастиря з’єднавши в місцевій топоніміці імена небесного заступника православ’я і хрестителя Русі.
Замість літописної формули хрещення (апостол Андрій вирушає з Херсонеса до Києва, де встановлює хрест; київський князь Володимир приймає хрещення в Херсонесі, а в Києві хрестить Русь) пропонується нова схема — Херсонес, за словами Путіна, «первинна купіль хрещення Росії», і Валаам, де заступник православ’я апостол Андрій на завершення своєї подорожі землями майбутньої Русі, встановив кам’яного хреста. Так, практично непомітно для стороннього спостерігача, з формули «хрещення Росії» усувається Київ. — Хтось, звичайно, обуриться черговою спробою «вкрасти нашу історію», але ж врешті-решт і літописний оригінал, розповідь про подорож Андрія, всього лише міф, не перший, але один з багатьох, пов’язаних з Андрієм. Для нас тут важливим є інше. Те, як послідовно Кремль пристосовує до нових реалій старі схеми, як дбайливо він відтворює на російській землі основні сакральні елементи історії Русі — від пам’ятника Володимиру до Андріївського міфу, свідчить про визнання ним поразки в Україні, усвідомлення ним, що Київ вже не повернеться до «русского мира» ніколи.
