«Список 22» і «26 рандеву»
Шарлотта Бронте писала, що найменшу радість життя доводиться завойовувати. Для того щоб завоювати одну з великих радостей життя, мені довелося написати есе та заповнити анкету, щоб стати учасницею Літньої школи журналістики газети «День». Якщо ділити свою радість від такого факту, то вона не ділиться, якщо розповідати, що сподобалося більше чи менше, то буде парадоксально, але таке неможливо зробити.
Отож розповідь перша — «Список 22». Якби не вони, то не було б із ким і кому співати «Многая літа» на дні народження, не було б із ким писати у співавторстві, не було б цікавих питань під час зустрічей, не було б кумедних фото. На щастя, усі ми, 22 учасники Літньої школи, чудово потоваришували і навіть подеколи думали, якби наш коник-символ Алегро був справжнім, то чи змогли б ми всі на ньому покататися...
Розповідь друга — «26 рандеву». Сказати, що зустрічі, які організувала для нас газета «День», сподобалися, — просто образити видання, оскільки кожна зустріч була настільки різновекторною, інтелектуально насиченою та неповторною, що варто згадати кілька улюблених «лекторів» та їхні цитати.
***
Герхард ГНАУК: — Варто боротися передусім зі стадним інстинктом, тому що це нас, журналістів, стосується, а аудиторія нехай сама бореться зі своїм занепадом.
***
Лілія ШЕВЦОВА: — У мене таке враження, що у нас немає й бути не може національної політики. У нас є енергетичні ресурси, міжнародні відносини, навіть внутрішня політика. А національної політики немає. Не може бути свідомої національної політики в умовах, коли є проблеми з тим, як розуміти російську націю. І немає єдності щодо того, чи є в Росії оформлена нація! Влада зациклена на одному — на збереженні status quo й залишків старої імперії.
***
Євген МАРЧУК: — Звертатися до чужих країн з тим, що твоїй країні зробили щось погане, — негідно.
***
Леонід КРАВЧУК: — Кожен день треба вибивати із себе більшовика, раба і дурня.
***
Анна ГАВРИЛЮК: — Можна не сподіватися на диво, але завжди потрібно у нього вірити.
***
Оксана ПАХЛЬОВСЬКА: — В Україні Каїни перемішались із Авелями.
Рада від того, що познайомилася з глибокими людьми, що принаймні на місяць стала колегою для тих фахівців, які роблять інтелектуальну газету. Розбила для себе стереотипи, що розумне не може бути красивим — яскравий приклад симбіозу smart-nice — глянцевий додаток «Маршрут №1». Враження від часу, проведеного у школі, зашкалюють у позитивний бік, адже не щороку маєш розумні канікули, не щодня є можливість поспілкуватися з екс-президентом, людиною з телеекрана чи відомою публіцисткою. Це все ми мали, це все у нас було. Варто подякувати людям, які творили дружню атмосферу, подякувати за довіру нам і віру у нас працівникам редакції. Це не була звичайна літня практика, це була справжня школа науки, творчості, дружби. Якщо на запитання, чи хотіла б я повернути час назад, завжди відповідаю — ні, то тут я впевнено можу сказати, що я б не лише хотіла повернути час, а й ще раз пережити подібні моменти. Це були мої найкращі розумні канікули!
