Ticket to the Moon
«08-14.12.2017»
Церемонія підписання американським президентом Дональдом Трампом меморандуму про зміну цілей американської космічної програми, яка відбулася у вівторок, 12 грудня, спричинила чимало сюрпризів. По-перше, я з радістю довідався, що преса брехала, коли в січні цього року повідомила, що в особі покійного Юджіна Сернана пішов із життя останній астронавт, який здійснив посадку на Місяці. Для церемонії Трампу вдалося розкопати не просто останнього живого астронавта, що побував на супутнику Землі, але при цьому ще й екс-сенатора-республіканця, який до того ж (рідкісний успіх) вважає, як і сам Трамп, заяви про загрозу глобального потепління нісенітницею.
Утім, 82-річний Харрісон «Джек» Шмітт став талісманом «космічної програми Трампа» не лише через це. Ще в далекому 2008-му він подав у відставку з посади голови Консультативної ради НАСА через незгоду з тим, що метою наступного пілотованого польоту був проголошений Марс, а не Місяць. Зрозуміло, не повернувся він у НАСА і під час двох президентських термінів Обами, чию прийняту 2010 року директиву про національну космічну політику «На астероїд, Марс і далі» викинув у вівторок до кошика Трамп. Загалом, не просто астронавт, але й астронавт-однодумець, що побував на Місяці. — Безцінна знахідка, особливо в світлі нещодавньої скандальної відставки з посади радника Білого дому Ілона Маска.
Але все інше, що пов’язане з цим меморандумом, викликає великі запитання. Якщо в директиві про національну космічну політику Обами фігурували конкретні дати, меморандум Трампа — це найбільш загальна декларація про наміри. Більш того, незважаючи на антиобамівську риторику Трампа, насправді меморандум додав до поточних планів НАСА мало що нового. Адже, наприклад, про плани будівництва відвідуваної станції Deep Space Gateway на орбіті Місяця стало відомо на початку 2016 року, коли Барак Обама ще був господарем Овального кабінету. — Як і в меморандумі Трампа, ця база задумувалась стартовим майданчиком як для освоєння Місяця, так і для місій до інших космічних тіл Сонячної системи. До того ж до цього часу улюбленим коником Трампа було скорочення державних витрат, а тут НАСА, навіть незважаючи на нещадне урізування його бюджету Обамою, все ще залишається чорною дірою, неповоротким, до того ж залежним від співпраці з Росією, динозавром, особливо на тлі тих амбітних приватних корпорацій, що вийшли протягом останнього десятиріччя в Космос. Напевно, саме тому до цього вівторка космічна тематика звучала в спічах Трампа лише побіжно, а про можливість повернення США на Місяць нагадував хіба що Майкл Пенс. Але хто взагалі слухає, про що говорять ці віце-президенти?!
Скільки б Пушков і Захарова не жартували, що це російські ракетоносії довезуть американців на Місяць, на ділі меморандум Трампа, як і сьогоднішня російська місячна програма, — всього-на-всього порожні декларації. Той, уже згаданий мною, спільний проект американського та російського космічних агентств Deep Space Gateway уже два роки без фінансування, як не отримає його і наступного 2018 року. Разом із тим, цифри кількості стартів і кількості катастроф під час запусків російських ракетоносіїв усе більше наближаються — тут не до Місячної програми, яку так натхненно презентує Рогозін. Натомість Ілон Маск, який так ефектно грюкнув дверима Білого дому, вже в кінці 2018 року збирається відправити на Місячну орбіту двох перших космічних туристів. — На січень планується перший запуск його надважкого ракетоносія Falcon Heavy, що відкриває шлях для пілотованих польотів не лише на Місяць, а й на Марс. Коли Путін і Трамп нарешті знайдуть кошти на свої Місячні програми, Маск їх із задоволенням на цей Місяць довезе.
Отже, «Місячний меморандум» Трампа — це більше зі сфери піару. Адже підсумки першого року перебування Дональда Трампа в Білому домі досить невтішні. Єдиний його успіх — скандальна податкова реформа, прийняття якої насправді схоже на поразку, — адже її підтримують менше третини американців (навіть не беручи до уваги те, що вона значно звужує податкову базу, в тому числі зумовлює неминуче подальше скорочення державного фінансування американських космічних програм). Найбільш принизливим для Трампа є його фіаско в спробах скасувати ненависну йому Obamacare. У світлі цього, церемонія підписання меморандуму про зміну цілей американської космічної програми стала, швидше, символічним актом, сумнівна цінність якого полягає лише в тому, що він дав Трампу право викинути до кошика ще один підписаний Обамою документ. Але на сьогодні все ж першість космічної держави залишається за США, ось тільки великою Америку в цій галузі все більше робить приватний бізнес і не завдяки меморандумам і законодавчим ініціативам Трампа, а більше всупереч їм.
