У Путіна дві напасті: Навальний і Ютуб
Володимир Володимирович Путін працює президентом Російської Федерації. Його головну щорічну прес-конференцію показували всі федеральні телеканали. Загальна кількість переглядів — 7,3 мільйона.
Олексій Анатолійович Навальний — голова незареєстрованої партії «Росія майбутнього». Його розмову зі співробітником ФСБ Костянтином Борисовичем Кудрявцевим, в якій той пояснив, як саме він і його колеги намагалися отруїти Навального і чому у них це не вийшло, менш ніж за добу на одному ютубі подивилися 12 мільйонів. До цього його ж відео, в якому Навальний розповів про розслідування свого отруєння, переглянули 17 мільйонів осіб.
Людина, що володіє абсолютною владою в Росії, менш цікава громадянам цієї країни, ніж політик, який не має ніяких владних повноважень і позбавлений права навіть брати участь у виборах. Причина в тому, що Навальний поширює важливу інформацію, а Путін її приховує. До речі, можна припустити, що значна частина тих, хто дивився прес-конференцію Путіна, витратили на це час тільки заради того, щоб почути реакцію першої особи на міжнародне розслідування замаху на вбивство опозиційного політика.
Почули. Перша особа підтвердила, що так, стежили, оскільки якщо до «пацієнта» виявляють інтерес закордонні спецслужби, то й нашим треба за ним спостерігати. Чому «спостерігати» послали військових медиків і бойових хіміків, перша особа не уточнила. Зате сміючись пояснила, що «та кому він — ха-ха — потрібен-то!» і «хотіли б отруїти, довели б справу до кінця».
МАЛЮНОК В’ЯЧЕСЛАВА ШИЛОВА
Ще один шедевр самопародії видала Федеральна служба безпеки, чию відповідь Навальному опублікували всі державні ЗМІ. У цьому посланні чекістів є п’ять тез. Ось вони:
Теза перша. «Розслідування» Олексія Навального про його «отруєння» являє собою сплановану провокацію, спрямовану на дискредитацію ФСБ.
Теза друга. «Розслідування» засновника ФБК «не було б можливим без організаційної та технічної підтримки іноземних спецслужб».
Теза третя. Опублікований Навальним відеоролик «телефонної розмови» з нібито співробітником служби безпеки — підробка.
Теза четверта. «Використання способу підміни номера абонента — відомий прийом іноземних спецслужб, раніше не раз апробований в антиросійських акціях, що дозволяє виключити можливість встановлення реальних учасників розмови».
Теза п’ята. ФСБ проведе у зв’язку з цим перевірку.
У цьому посланні кожна теза спростовує всі інші, а все разом суперечить реальності. Якщо ФСБ ще тільки збирається проводити перевірку (теза 5), отже, всі інші тези висмоктані з пальця. Якщо підставний номер — звичайна практика західних спецслужб, то чому розмова Навального з Кудрявцевим — підробка? І ще лапки. Цей знак — окрема біда чекістів. У них в лапках кожне слово, починаючи від отруєння і закінчуючи телефонною розмовою.
Вельми характерну реакцію Кремля озвучив Дмитро Пєсков: «У нас немає часу дивитися такі матеріали. Роботи вистачає. Дозволю особисту точку зору висловити. У хворого спостерігається яскраво виражена манія переслідування. Можна чітко встановити прояви манії величі. Він себе навіть порівнює з Ісусом. В іншому прояви за Фрейдом, зацикленість на гульфіковій зоні. Так, напевно, слід ставитися до цього».
Раптова перекваліфікація путінського прес-секретаря на сімейного лікаря і психоаналітика Навального — один з елементів того культу опозиційного політика, який Кремль і його обслуга створюють своїми руками. За останню добу зусиллями ФСБ предметом культового поклоніння стали труси Навального, які співробітники могутньої спецслужби викрали, сховали, передавали один одному і по черзі прали.
Так сталося, що всі ці події збіглися в часі з Днем чекіста, який Путін і його товариші по службі відзначають 20 грудня. Цього разу президент Росії вирішив зустріти своє професійне свято в офісі Служби зовнішньої розвідки, співробітники якої, Олександр Мишкін і Анатолій Чепіга порівняно недавно набули всесвітньої слави великих любителів «Солсберецького шпиля» і невдачливих отруйників сім’ї Скрипалів у Лондоні.
Цього року російські розвідники відзначають столітній ювілей. 20 грудня 1920 року наказом Фелікса Дзержинського у ВЧК був створений Іноземний відділ (ІНВ). Цю дату прийнято вважати днем народження зовнішньої розвідки.
«Розвідка — важка, небезпечна і вкрай цікава професія, яка стає справою всього життя», — пояснив своїм співробітникам під час ювілейного привітання глава СЗР Наришкін. У світлі останніх подій ці слова Сергія Євгеновича набувають відтінку глузування.
Основою путінського режиму є насильство і брехня. Інструмент насильства — спецслужби. Інструмент брехні — телевізор. Останнім часом обидва інструменти приходять у непридатність. Уся міць спецслужб виявляється безсилою у зіткненні з невеликою групою добровольців-розслідувачів, які переграють їх на їхньому ж полі.
Телевізор усе впевненіше програє інтернету, перш за все ютубу.
Ресурси путінського режиму у боротьбі з ютубом вкрай обмежені.
«YouTube — зло», — ця теза послідовно укорінюється у свідомість росіян усіма державними ЗМІ.
«З іноземних платформ велика частина фейкових новин поширювалася відеосервісом YouTube», — пояснює Роскомнадзор. Блакитна мрія оборонців — повністю заблокувати YouTube. Але цій мрії не судилося збутися, принаймні найближчим часом. І для цього є як мінімум дві причини.
По-перше, на YouTube припадає близько 35% усього інтернет-трафіку в Рунеті, і уявити без нього російський інтернет зараз просто неможливо. Крім політичної інформації цей відеохостинг дає можливість дивитися фільми, всякі смішні, розважальні та освітні ролики. Тобто виконує найважливіші функції, які в умовах пандемії держава просто не здатна нічим замінити. У цій ситуації закриття YouTube цілком може викликати непередбачувані наслідки.
По-друге, блокування складне суто технологічно, що показала історія зі спробою заблокувати Telegram, коли Роскомнадзор ганявся за ним по всьому інтернету, заблокував кілька мільйонів сайтів, зокрема й свій власний, і в результаті все закінчилося тим, що головне цензурне відомство Росії відкрило свій Telegram-канал.
Путін у боротьбі з Навальним і YouTube приречений просто тому, що він живе в середині ХХ століття, а його опоненти — в ХХІ ст. Путін і його банда ще здатні заподіяти багато дрібних і великих неприємностей. Можуть вкрасти ще у когось білизну. Можуть посадити й навіть убити когось. Але повернути час назад ще нікому не вдавалося...
