В Україні все можливо
«1–7.10.2021»
Якби не стався скандал з Мецгером, щось подібне довелося б вигадати. Після обкладинок провідних світових ЗМІ з українським Президентом в ролі головного фігуранта офшорного «досьє Пандори», після несподіваного камінг-ауту Зеленського, коли на запитання журналістів «Прямого» він раптово визнав, що «злив» спецоперацію із затримання «вагнерівців» у телефонній розмові з Лукашенком, нарешті, на тлі відставки спікера Разумкова, що суперечить усім процедурам і взагалі погано пахне, ось уже другий день журналістська спільнота в Україні та соціальні мережі обговорюють переважно напад глави «Укрексімбанку» Євгена Мецгера на журналістів «Схем».
У Чехії одразу після публікації в «досьє Пандори» документів про купівлю прем’єром через офшори замку у Франції проти Андрія Бабіша порушили кримінальну справу. В Австрії відбуваються обшуки в офісі канцлера Себастьяна Курца. У Франції вже другий тюремний термін отримав екс-президент Ніколя Саркозі. І навіть у Молдові затримали генпрокурора. А в Україні багатоголова влада, яка ще нещодавно, здавалося б, оголосила хрестовий похід проти офшорів, тепер запевняє — насправді у них немає криміналу, офшори, мовляв, є у кожного, від Арахамії до пересічного власника кіоску. Ну а ті, хто, здавалося б, не мав би дати заговорити ці палаючі під ногами президента теми, замість співучасті офшорних фірм Зеленського і його оточення у відмиванні привласнених олігархом Коломойським 40 мільйонів доларів вкладників «Приватбанку» зі смаком обсмоктують кожну нову дрібницю скандалу навколо «Укрексімбанку», чи це «піарник» Мецгера Володимир Пікалов, який проштрафився і втік від вручення йому підозри через задні двері банку, чи вазон, що випав на голови протестувальників з вікна банку.
Утім, мимовільна самопожертва Мецгера, який закрив собою амбразуру офшорного скандалу, — лише короткий перепочинок, що після розпіареної через напад публікації розслідування «Схем» ще обійдеться Зеленському дорожче. — Кредити в десятки мільйонів доларів особам, які фінансують терористів (саме це запитання спровокувало агресію з боку Мецгера), ну а далі більше — бюджетні мільярди «великого будівництва», які через ухвалені «слугами» законопроекти розподіляються через цей державний банк без відкритих тендерних процедур (йдеться в першу чергу про Закон «Про внесення змін до Закону України про державні закупівлі» та інші закони України щодо вдосконалення системи функціонування і оскарження державних закупівель», який було проголосовано правлячою більшістю 3 червня), усе це через главу «Укрексімбанку», записаного в першому смартфоні країни як «Женя», веде прямо до його старого приятеля і земляка Президента. Зв’язок, який до нападу Мецгера на журналістів у країні мало хто усвідомлював.
Можна звільнити Андрія Богдана, який відкрито тролів журналістів, відправити на лаву запасних прес-секретаря Президента і цербера-охоронця Юлію Мендель, яка вічно плутала посади, нарешті, можна змусити аж на два роки прикусити язика депутата— «слугу» Богдана Яременка, який називав журналістів, вибачте за цитату, «шалавами». Здавалося б, за допомогою прийнятого через коліно лише за назвою «антиолігархічного» закону і кишенькового РНБО можна навчити співати по нотах, які надсилають з Банкової, провідні ЗМІ, що належать олігархам. Але ніяким Даниловим, Єрмакам і Зеленським не під силу посадити на ланцюг і надіти намордник на кожного з тисяч Мецгерів, що дорвалися до державної годівниці і раз по раз своїми звичками з підворіть 90-х демонструють, чим насправді є нинішня влада в усій своїй неприкритій піаром красі.
«В Україні все можливо», — заявив усього місяць тому Зеленський у рамках програми офіційного візиту до США, розписуючи у Стенфордському університеті, як наші космічні кораблі борознять простори Всесвіту. — «Щоправда, для цього як мінімум треба стати Президентом України». Що ж, його оточення у найгірших традиціях його попередників трактує цю фразу трохи інакше: в Україні тобі все можна, якщо тобі особисто телефонує Президент.
