Ваше благородіє, товаришу мародер
Вбивства мирних людей, зґвалтування жінок різного віку, мародерство російських солдатів і офіцерів потрясли не тільки цивілізований світ, а й країни, де такі речі не є новинкою. У Габоні, Чаді та Руанді різко засудили нецивілізовану поведінку армії РФ. Для самих росіян злочини їхніх дітей та чоловіків розподілилися за різними шкалами совісті. Одні не бачать у них лиха, інші не визнають, треті жахаються.
Але зазирнемо всередину системи, що створює армію, і в саму червонопрапорну і смугасту, яка в боях пізнала перелічені «радості».
Як нещодавно помітила письменниця Людмила Улицька, чоловіків у Росії вбивають три дракони. Алкоголізм, в'язниця та війна. За кремлівською заниженою статистикою від алкоголізму лікується 5% населення. 2020 року зі склянкою в руці померло 50 435 людей. (Про наркоманію відкритої статистики немає). У в'язницях та на зонах перебувають півмільйона чоловіків, де ротацію можна порівняти з армійською. Один кримінальний призов виходить, наступний заходить. Нрави в армії та в'язницях однакові, і ґрунтуються на швабрі, що стала регулятором табеля про ранги в цих закладах. Особовим складом на нарах і у строю керують «діди» і «пахани».
Призов на війну здійснюється не в Москві та Пітері, де розташована вітрина путінської Росії, а в провінції, яка перебуває в перманентній кризі виродження. Особливо він розрісся за Путіна, який запустив механізм негативного відбору. Якщо телевізор не приховує деградацію людей з примітивною лексикою, що бризкають слиною на об'єктиви камер, що ричать і верещать, як шакали в капкані, якщо в держдумі та МЗС прийнятий етикет підворіття, то що говорити про дискусії в низах. Перехоплені нашими розвідниками розмови окупантів із сім'ями складаються з трьох матюків, в які вміщується велич російської мови та широта аналогічної душі.
Ось із такого соціального середовища витягуються солдати для війни: ті, хто звикли до насильства над собою і над навколишнім світом, як до пляшки горілки на прилавку сільпо.
Російська армія є наступницею радянської. Генерали будують дачі, на них рівняються полковники. Вся ієрархія схожа на курник, де ті, хто сидить нагорі, гадять на нижніх. Приниження – форма управління. Послух - гарантія кар'єрного зростання. Жорстокість поводження з підлеглими – синонім вольового характеру. Ось чому окупація дозволяє тим, на кого нагадили, почуватися не останніми на цьому світі. Такою ця армія була завжди. У 1945 році визволителі зґвалтували 2 мільйони німок. Декого по три, чотири рази. Вивезли все, що могли. Маршал Жуков пер добро вагонами, солдати тягли на собі. В Афганістані армія займалася наркобізнесом, переправляючи тонни опіуму. У групах військ, розташованих у східній Європі, офіцери заробляли, здаючи в оренду місцевим підприємствам солдатську робочу силу та торгуючи дефіцитами у двох напрямках. Все це добре відомо та багато разів описано.
Фасад радянської та російської армії позначають елітні (боєздатні) дивізії. Як правило, на військовий округ таких налічується одна – дві. Решта – кадровані частини, де нема солдатів, але є офіцери. Тому західні військові експерти часто помиляються, підраховуючи дивізії, але не перевіряючи їх склад.
Чому у Росії багато частин, але мало військ, пояснюється її розмірами та політикою. Довжина кордонів становить 61 000 кілометрів. Для охорони такого периметра потрібна величезна кількість людських та технічних ресурсів. А оскільки Росія не вміє набувати друзів і постійно перебуває в кільці ворогів, їй не можна послаблювати жодного напряму.
Демографія та соціальне середовище не дозволяє укомплектовувати частини. Ось вони й тримають велику кількість частин, скороченого складу. Радянському Союзу майже з 300-мільйонним населенням теж важко було укомплектовувати масу в\ч. Тоді партія ставила завдання довести поголів'я радянських людей до 500 000 000, що дозволяло утримувати військову машину. РФ, як правонаступниці совка, до 145 мільйонів у наявності необхідно ще стільки ж для політики на кшталт путінізму. Армія РФ залякує народи не розмірами і якістю військової машини, а жорстокістю поведінки, здатністю вчиняти масштабні руйнування наявними засобами. Тому «друга армія у світі» ходить із протягнутою рукою по колу лузерів, на зразок Ірану, Сирії, Північної Кореї, випрошуючи у них ракети та живу силу.
Сьогодні військовий злочинець Путін назвав варварські дії своїх військ «шляхетною місією». Президент приєднався до підлеглих ґвалтівників, вставши в чергу до змученого тіла.
Вони зійшлися у моральному образі. Напівп'яний чоловік, витягнутий для війни з темних глибин Росії, і той, хто править цією пітьмою. Немає сумнівів - армія та її верховний головнокомандувач гідні один одного.
Олександр ПРИЛИПКО
