Володимир дав, Володимир узяв
Доекспериментувалися Путін і Медведєв щодо переведення стрілок. Час на країну образився і назад побіг
«27.11-03.12.2015»
У найтемніше середньовіччя східноєвропейської історії — у Х столітті не те що кремлівський пул журналістів, навіть кремлівський пул літописців був відсутній як клас. І не стільки тому, що московського Кремля тоді ще не було (як і самої Москви), скільки через відсутність літописання й, за великим рахунком, письменності. Та й звідки взятися письменності, якщо землі, підпорядковані київському князеві Володимиру Святославичу (для зручності громадян званого в Росії «русским», а в Україні українським князем), освітлювали лише жалюгідною лучиною язичництва. Зрозуміло, що Русь не могла й далі залишатися в темряві, і, щоб розв’язати проблему, князь вирушив до сусіднього сонячного Криму.
Оскільки Дмитро Фірташ з нез’ясованих наукою причин тоді ще не народився, Крим в ті часи не освітлювали за допомогою сонячних електростанцій, але місцевим жителям у порядку обміну досвідом було що запропонувати. Навантаживши човни експропрійованим комунальним і особистим майном громадян Херсонеса, Володимир, як пишуть, пролив світло християнства не лише на Русь, а й на всі підпорядковані йому народи Східної Європи. І хоча у мене вийшло досить піднесено, я в цілому не про прийняття християнства, а про заміну лучини свічкою й світильником на олієво-жировій основі. Судячи зі згарищ і руйнувань Херсонеса, датованих тим часом, Володимир у буквальному розумінні «пролив світло» з цього світильника й у самому Криму, а пізніше його дружинники рознесли його по всіх містах і селах уже тоді неосяжної...
Утім, зважаючи на відсутність належного рівня підготовки дружинників ідеологічного фронту, в наступні століття революція в освітленні домашніх господарств йшла не швидше за сьогоднішні українські реформи. Трохи менше ніж 900 років населення вирішувало здебільшого другорядні питання — наприклад, скількома перстами хреститися, і ще на початку ХХ століття, згідно зі статистикою, більшість селянських господарств Російської імперії не могли дозволити собі освітлювати свої будинки ні свічками, ні тим паче газовими й гасовими лампами. Не затягуючи справу черговим багатомісячним майданом, зраду вирішили побороти більшовики. Формулу, що уможливила перехід окремих африканських народів від первіснообщинного устрою безпосередньо до розвиненого соціалізму, не утрудняючи себе прилученням до елементарних норм культури та цивілізації, вивели лише через півстоліття. Але вождь світового пролетаріату (не плутати з князем) Володимир цього-разу-Ілліч усе ж вигадав свій план миттєвого стрибка від лучини до «лампочки Ілліча», минувши всі проміжні стадії свічного й газового освітлення.
Утім, за реалізацію цього плану він узявся не з того боку — запрошував і довго радився з фантастом Гербертом Уеллсом, із заднього крильця Смольного, а потім і Кремля продавав ікони і діаманти фарцовщику Арманду Хаммеру, який вічно вештався там. Але отриманих порад і виручених грошей вистачило лише на революцію в Німеччині і одну велику ефектну мапу, яку обізвали якось незрозуміло — «план ГОЕЛРО». Проблему вирішив прагматичний Віссаріонич, який прийшов йому на зміну й зметикував сплатити рахунки за електрифікацію, підкинувши втрачені пролетаріатом ланцюги селянству. Електрика вперше прийшла до Росії за Олександра ІІ, який звільнив селян, але освітила будинки селян уже за Сталіна, який цю свободу у них відібрав.
Якби в сім’ї Володимира Спиридоновича та Марії Іванівни Путіних народилася дівчинка, її неодмінно назвали б Світланою. Народився Володя і, як кожний Володимир, який мав владу, нехай сам блідий і навіть безбарвний, він був народжений нести народам світло. Ступаючи слід у слід свого великого тезки, і він вирушив до Криму. Сюди вела його доля, тут вічно сходяться історичні бездоріжжя Росії. Його попередники хрестили народи, руйнували імперії, перегороджували греблями річки. Сьогодні президент великої країни урочисто відкриває китайський подовжувач. Нехай із затримкою на годину, в усіх телевізорах країни виголошені правильні слова, перерізана стрічка, натиснутий рубильник. З гордо піднятою головою і з почуттям виконаного обов’язку наступного дня президент звернеться до росіян зі своїм щорічним посланням. Байдуже, що в Криму як і раніше темні вікна, важливо, що в усій країні горять телеекрани. Нехай на фотографіях нічної поверхні Землі так і залишаться дві великі чорні плями — Північна Корея і окупований Росією Крим. — Володимир дав, Володимир узяв — так прокоментують свої нездійснені надії кримчани. — Зате ми вдома, в Росії...
