«Здається, я щаслива»
Здається, я щаслива. Чесно. Є такі миті, які хочеться намалювати. Сюди я їхала за знаннями, а отримала щось набагато цінніше — друзів, досвід, натхнення, щирість, радість, хвилювання, впевненість.
Мені несила забути наші внутрішні дискусії в актовому залі, каву з пончиками на балконі; те, як ми зранку бігли до відділу реалізації, щоб отримати новий випуск газети; як раділи, коли бачили свої прізвища на шпальтах свіжого номера; як придумували заголовки; як укладали львівсько-донецький тлумачний словник та вигадували нові теми для матеріалів у їдальні.
Зустрічі з поважними гостями «Дня» — інтелектуальний хліб ЛШЖ. Ми заздалегідь готували понад сотні запитань, отримали безліч корисних, цікавих відповідей на теми політики, економіки, соціології, культури, архітектури, науки, журналістики. А після конференцій брали диктофони та розшифровували, розшифровували, розшифровували... Тож будьте певними, що суть кожної бесіди відбилася не тільки в нашій свідомості, а й у підсвідомості. Доходило до того, що ми починали спілкуватися цитатами.
Ніколи не забуду свою «WEB-редакцію», в якій завжди так приємно пахло кавою. Мені дуже подобалося допомагати редактору обирати фотографії, працювати з соціальними мережами та оформляти репортажі на сайт, а ще писати щирі «оди» для блогу «Дня». Я нарешті побачила, як створюється улюблений проект «Музеї online».
Особливими були для мене спільні прогулянки старовинним Києвом. Як ми з друзями потрапили до Золотих Воріт, як читали вірші під пам’ятником Тараса Шевченка, як співали цілу ніч українських пісень. А наша чудова поїздка до Качанівки та Соколиного хутору взагалі має особливий присмак вражень, бо саме там ми змогли поєднати розумне та духовне, козацьке та аристократичне. Важливим залишиться й перше відрядження до Мамаєвої слободи на Купала. Там я відчула справжній український дух, а ще дуже плідно попрацювала.
Якщо трохи трансформувати слова Ольги Герасим’юк, то кожен день у Літній школі для мене — як їсти величезну плитку шоколаду. Ну, не ладна я викинути з пам’яті жодної хвилини, бо так «наїлася» якісного інтелектуального продукту від першокласного виробника під назвою «День», що тепер буде важко зменшити свої апетити. Не забуду... не можу.
