«Ми повинні продовжувати підтримувати Україну в її оборонній боротьбі та водночас робити нашу власну країну більш резистентною та обороноздатною. До цього належить і розміщення озброєнь на території Німеччини», - заявила Бербок.

Вона зазначила, що Путін під час свого 5-го терміну на посаді президента РФ, зробить усе для того, щоби убезпечити та гарантувати існування свого авторитарного режиму в майбутньому, в тому числі, за допомогою конфронтації з колективним Заходом.

«Сьогодні Путін веде найбільшу загарбницьку війну після 1945 року та все глибше занурює власну країну в тоталітаризм. Уперше з початку 2000-років у світі є більше автократій, ніж демократій», - зазначила дипломатка та згадала про інші виклики, серед яких – тероризм, дезінформація, кліматична криза тощо.

Путін, за її словами, не тільки напав на Україну, він хоче знищити зв’язки між країнами, партнерства. Але Європа змогла навпаки згуртуватися.

«Ми буквально за ніч заморозили активи російського центробанку… На вихідні 27-28 лютого (2022 року) чиновники в ЄС сиділи та знали, що якщо в понеділок уранці санкції не будуть введені у дію до відкриття банків, Росія негайно виведе свої активи», - згадала Бербок і назвала це демонстрацією того, що Європа «може, коли хоче». Після цього було запроваджено подальші 14 санкційних пакетів проти Путіна, «попри різні національні інтереси, попри відсутність консенсусу по багатьом іншим темам», - додала глава МЗС.

Серед інших прикладів згуртованої відповіді та реакції на російську агресію проти України вона згадала те, що ЄС узгодив, після 10 років вагань, єдину систему надання притулку в Європі, ЕEAS, адже використання теми біженців є частиною гібридної війни з боку Росії.

Подальшою темою, яку Росія використовує, «інструменталізує» для просування своїх інтересів, є колоніальна історія Європи на Чорному континенті. Це робить саме Росія, яка веде «глибоко імперіалістичну війну», зауважила міністерка.

«Треба, щоби африканці довіряли нам більше, ніж російським наративам», - заявила Бербок і зазначила, що Берлін наразі просуває тему реформування Ради Безпеки ООН, у тому числі заради збільшення ваги африканських країн у цьому органі.

Як повідомлялося, Німеччина планує висувати свою кандидатуру на посаду непостійного члена РБ ООН на період 2027-28 років. І ФРН має подвоїти зусилля для того, щоби бути обраною, адже, за словами очільниці німецької дипломатії, є чимало сил, які хочуть цьому завадити.

У рамках наради з керівниками німецьких дипломатичних представників зустрінеться також канцлер ФРН Олаф Шольц.