«Ми бачимо, що відбувається в Україні. Я поінформував генерального секретаря про те, що Латвія буде продовжувати надавати (Україні) допомогу у 0,25 відсотка ВВП, це вже включено до нашого бюджету на 2025-2026 роки. Очевидно, що нам потрібна також підтримка від НАТО, щоб ми надали Україні все, чого вона потребує, і зробили це просто зараз. Щоб Україна мала право використовувати на полі бою все, що отримала, без жодних обмежень», - наголосив Рінкевичс.

Він зауважив, що союзники мають докласти зусиль для посилення Альянсу, включаючи збільшення фінансування сектору оборони й безпеки, мінімальний рівень якого був визначений у 2 відсотки ВВП.

«Латвія нині виділяє 3,4 відсотка від ВВП на оборону. Ми бачимо, що агресивна Росія та її сателіт Білорусь не готові зупинитися в Україні, вони продовжують виробляти та випробовувати зброю, щоб представити себе як світову силу. Очевидно, що в цих умовах країни-члени більше не можуть говорити лише про 2 відсотки від ВВП, на оборону мають виділятися значно більші суми. Тож 2,5 або 3 відсотки, на мою думку, є необхідним мінімальним порогом», - зазначив президент Латвії.

Своєю чергою генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав допомогу, яку Латвія надає Україні, включаючи поставки військового обладнання, боєприпасів і тренування військовослужбовців.

«Україна терміново потребує нашої допомоги. Путін буде використовувати зиму як зброю, він намагається зруйнувати енергетичну систему України. Тож ми всі маємо посилити підтримку України, включаючи зміцнення системи протиповітряної оборони, щоб захистити критичну інфраструктуру... Допомагаючи Україні як незалежній й суверенній державі перемогти, ми робимо правильний крок для власної безпеки», - наголосив керівник Альянсу.

Говорячи про цілі майбутнього саміту НАТО в Гаазі, генеральний секретар наголосив, що це буде підтримка України, збільшення оборонних видатків та розширення виробничих спроможностей оборонної промисловості.

«Передусім ми маємо пересвідчитися, що Україна перемагає і що Путін не виграє в Україні - це абсолютний пріоритет номер один. Окрім цього, є ще два найважливіші питання. Перше - оборонні видатки. Якщо виключити (фінансування) США, то 2 відсотки, які ми маємо нині в Європі, є недостатніми. Тож маємо обговорити можливість витрачати більше. Інша велика проблема - оборонне виробництво. Ми не виробляємо достатньо наразі. Мусимо виробляти більше, щоб поповнити наші склади та бути готовими зустріти будь-якого противника», - підкреслив Рютте.

За його словами, союзники по Альянсу працюватимуть над вирішенням цих питань у тісному співробітництві зі стратегічними партнерами, зокрема з ЄС та країнами Індо-Тихоокеанського регіону, включаючи Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію.

Як повідомлялося, за рішенням Вашингтонського саміту Альянсу був ухвалений великий пакет підтримки України, який включає надання військової допомоги на суму до 40 мільярдів євро щороку, утворення спеціалізованого командування НАТО у Вісбадені для координації міжнародної допомоги та зусиль з тренування українських військовослужбовців. Метою цих зусиль є досягнення повної взаємосумісності Збройних сил України з арміями країн НАТО.