29 листопада у філармонії Пристрасті за Параджановим з маестро Міхеїлом Менабде
До 100-річчя з народження видатного режисера Сергія Параджанова прозвучить особлива програма, дуже запальна і дуже щира – геть як і сам Параджанов.
«Щоби краще зрозуміти, про що був Параджанов – треба почути музику його культурного коду», – каже Міхеїл Менабде.
Присвята великому маестро кінематографії – це і спомин про його роботу в Україні та зйомки фільму «Тіні забутих предків», музику до якого писав Мирослав Скорик – в Сюїті «Гуцульський триптих» для симфонічного оркестру (1965). Це і окреслення його національної ідентичності – через Симфонію № 3 для великого симфонічного оркестру, дудуків і зурн (1975) Авета Тертеряна, в якій він поєднує традиційну вірменську музику та традиції західноєвропейського симфонізму. Кавказька пристрасність та стримана мрійливість відобразиться і у творах грузинських композиторів: в «... ? la Duduki» для брас-квінтету та оркестру (1995) Гії Канчелі та Тhe silver sun | Срібне сонце для симфонічного оркестру (2018) Ніколоза Рачвелі. До речі, останній прозвучить у прем`єрному виконанні в Україні.
Така національна представленість різних музик збігається із відомим твердженням Параджанова про самого себе – народжений у Грузії вірменин, що сидить у російській тюрмі за український націоналізм. І справді, Параджанова характеризує найбожевільніша мішанка традицій і культур, які у сплаві дають щось нове і нечуване. Хоча на цьому концерті все ж однієї зі згаданих національностей місця нема…
Міхеїл Менабде тісно й глибоко пов'язаний з Україною, Києвом, де провів десять років життя. Тут здобув фах диригента симфонічного оркестру, зустрів свою майбутню дружину, створив сім’ю. Зараз музикант живе у Відні, але до Києва постійно повертається.
Міхеїл народився 11 жовтня 1978 року в Тбілісі. Після закінчення Тбіліського хореографічного училища імені Вахтанга Чабукіані протягом 10 років був солістом балетної трупи Тбіліського державного академічного театру опери та балету імені Захарія Паліашвілі, паралельно вивчав музику і режисуру в Тбіліському національному університеті театру і кіно імені Шота Руставелі. 2006-го Міхеїл завершує кар’єру артиста балету та за порадою Гії Канчелі у 23 роки вступає до Національної музичної академії України на кафедру оперно-симфонічного диригування у клас Романа Кофмана. Після його закінчення працював у Національній філармонії України, створив камерний оркестр Armonia Ludus. Від 2017-го Міхеїл Менабде живе у Відні, де продовжив навчатися диригуванню в аспірантурі Віденського університету музики та виконавського мистецтва (MDW). Також диригент плідно співпрацював із музичною агенцією «Ухо» над проєктами нової української музики. Організовує проєкти в Австрії, Голландії, Швейцарії, в яких звучить сучасна музика. Так, 2022-го був одним з організаторів фестивалю Im Spiegel («У дзеркалі») у швейцарському Санкт-Галлені, де звучала музика українських композиторів Валентина Сильвестрова, Максима Шалигіна, Вікторії Польової і Святослава Луньова. Сьогодні Міхеїл Менабде постійно запрошений диригент Київської філармонії та Національного симфонічного оркестру Грузії.
Сторінка події у ФБ: https://www.facebook.com/share/17uWGXHm9C/
За підтримки Романа Балаяна, Ірини Паліашвілі, Геворка Нерсесяна, Гарсевана Хачатряна | HUSH ARAR ART CENTER, Рубена Асатряна, Теймураза Нішніанідзе та Hotel Sunflower
За сприяння Посольство Вірменії в Україні.
За акредитацією, додатковою інформацією, організацією інтерв’ю з Міхеїлом Менабде, запрошенням у прямі етери / записи, репетиції, включенням через месенджери соцмереж, – звертатися до керівниці комунікаційного відділу НФУ Ольги Стельмашевської: +380672388185, [email protected]