На Волині освятили пам’ятник 18-річному бійцю батальйону "Азов"
На пам’ятнику на кладовищі містечка Маневичі, де в останні роки мешкав Андрій Снітко, він усміхнений. Бо ж пішов із життя всього у 18 років: загинув 20 серпня 2014 року під Іловайськом, накривши своїм тілом гранату. І врятував ціною свого життя життя двох побратимів... Він пішов на війну добровольцем у травні 2014 року, коли ще не видавали нагороди і військові звання, не було амуніції і навіть зброї. Але сказав своїй прийомній мамі Раїсі Халик, котра виховувала його після смерті рідних, що іде воювати на Схід, бо не хоче, аби страх, який запанував там, прийшов до його рідного дому.
Перед тим, як на кладовищі освятили пам’ятник, у першій Маневицькій школі, де він навчався, відбулися печальні урочистості. Було оголошено рішення присвоїти школі ім’я Андрія Снітка. Хресним ходом присутні пішли на кладовище. Священик із секла Оконськ протоієрей Олександр Лановий, котрий як волонтер і пастир побував у зоні так званої АТО вже 16 разів, розказує, що були присутні і волонтери з Києва, «кіборги», бійці «Азова» та «Айдару». Зі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, де в Інституті фізичної культури і здоров’я на другому курсі навчався Андрій Снітко, приїхав великий автобус зі студентами і викладачами. Були представники влади. Здійснивши подвиг, Андрій Снітко не має державних нагород. Благодійний фонд «Рідна Волинь», яким опікувався колишній голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук, що пішов з цього життя торік у вересні, відзначив подвиг Андрія премією імені Бориса Клімчука, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
