У Луцьку прощаються з міським головою Миколою Романюком
Практично до останніх днів свого життя (а пішов у вічність 3 лютого) Микола Романюк був на робочому місці. У листопаді 2015 року лучани обрали його міським головою на другий термін. Зроблено було чимало: від ремонту доріг, вулиць (а за його каденції відремонтовано їх понад cто) – до створення у місті сучасного зоопарку, налагодження співпраці з інвесторами, а головне, що Луцьк продовжував залишатися комфортним для проживання містом, бо міське господарство тут у належному стані. На останніх виборах за Романюка проголосували 57 відсотків виборців. Він був знаною людиною у регіоні, очолюючи свого часу «Приватбанк», потім був головою Волинської ОДА, і на перших своїх виборах у міську раду переміг 16 кандидатів, серед яких були досить поважні люди. Лучани ж окремо відзначають людяність свого міського голови. Коли почалася неоголошена війна на сході, у Луцьк і на Волинь почали приходити труни з тілами загиблих воїнів, Луцька міська рада взяла на себе всю організацію, всі витрати на їхній похорон, Микола Романюк відкривав кожен скорботний мітинг, знаходив слова подяки за подвиг – воїнам, і слова втіхи – їхнім родинам. Якось признався, що на одинадцятому чи дванадцятому похороні вийшов до людей – і відчув, що не має душевних сил щось говорити. Але вважав, що в такий скорботний час міська влада має бути з людьми, і хоронив він майже тридцять лучан, загиблих на сході. На міському кладовищі облаштовано Алею слави, є підтримка ветеранам так званого АТО, родинам загиблих, не один раз міський голова їздив на схід, возив допомогу не лише від міста, а й від своєї родини, чого не афішував. Луцьк став партнером Волновахи, і чимало дітей із цього міста приїжджали відпочивати на Волинь, Луцьк надавав велику допомогу міському господарству Волновахи.
Для газети «День» луцький міський голова запам’ятається тим,що завжди відвідував фотовиставки газети у місті, пропагував газету, купував книги, видані «Днем», для шкільних та міських бібліотек. Він казав, що газета «День» своєю діяльністю змінює свідомість людей, дякував за це, бо, змінивши свідомість, можна було б змінити і Україну. Мабуть, луцькі бібліотеки завдяки Романюку мають найбільшу добірку книг, виданих «Днем».
Поховають Миколу Романюка у селі Золочівка Млинівського району на Рівненщині, на його малій батьківщині. Похорон відбудеться у неділю 5 лютого.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
