Гарячі теми:

У львівському музеї відновили триметровий кістяк мамонта

23 квітня, 17:05

Львівський Державний природознавчий музей Національної академії наук України завершив реставрацію та монтування кістяка мамонта. В майбутньому він стане головним експонатом виставки «Льодовиковий період».

Реставрація мамонта здійснювала протягом останніх півроку. За цей час кістки очистили від пилюки, адже їм уже понад 100 років і останні 20 років вони зберігалися просто в коробках. Також їх обробили спеціальним антигрибковиим розчином. Крім того, кожна кістка пройшла обстеження на рентгені, щоб науковці могли побачити, яка частина кістки є рідною, а яка відновленою за допомогою гіпсу. Тепер, за словами науковців, скелет не потребуватиме втручання фахівців ще мінімум сто років.

«Працівники, які наткнулися на цю тварину на глибині 12,5 метрів, вирішили, що це віл, який впав у шахту. Тому вони порізали шкіру собі на постоли, а великі кістки, які заважали їм просуватися далі, були порубані, покришені і викинуті на відвал. Про цей факт дізналися науковці зі Львова і Кракова. Вони приїхали і забрали мамонта, а вже за кілька днів преса всього світу гуділа про унікальну знахідку, бо на скелеті збереглися залишки м'яких тканин», - розповів старший науковий співробітник природознавчого музею Андрій Бокотей.

Скелет мамонта належить самиці 8-10 років, яка жила понад 24 тисяч років тому. Завдяки збереженим фрагментам шкіри вдалося встановити, що вона була рудого кольору. В майбутній експозиції поряд із скелетом будуть виставляти також зразки шкіри та м'яких тканин мамонта.

Загалом висота скелету близько трьох метрів і важить він понад тону. Найважчою частиною є голова, яка заважила приблизно 300 кілограм. Для майбутньої експозиції кістяк підвісили до стелі за допомогою спеціальних кріплень і металевого хомута. Тож тепер відвідувачі зможуть гідно оцінити розміри тварини. Раніше ж мамонт був прикріплений до підлоги.

В майбутній виставці «Льодовиковий період» також експонуватимуть опудало волохатого носорога, який теж давно вимер і був знайдений разом із мамонтом у 1907 році в озокеритовій шахті села Старуня Богородчанського району (Івано-Франківська область). На відновлення цих експонатів витратили близько півмільйона гривень.