У Шумську вшанували жертв єврейського геноциду

75 років тому у Шумську, що на Тернопільщині, розпочалося масове винищення євреїв. Лише за офіційними даними тут було вбито 2732 людини, серед них 2432 євреї, масове винищення яких розпочалося 8 серпня 1942 року. У пам’ятну річницю жителі містечка зібралися біля братської могили, щоб вшанувати жертв геноциду. Захід відбувся за сприянням польської організації «Światło ze Wschodu – Світло зі Сходу». Її засновник Ярослав Баниш розповідає: «Ми створили «Світло зі Сходу» для дослідження міжетнічних та релігійних стосунків польського, єврейського та українського народу. Більше 25 років я досліджую польсько-єврейські відносини. А польсько-українсько-єврейські досліджувати ще складніше. Сьогоднішній захід можна назвати певною співпрацею між цими національностями: ми зібрали людей, щоб вони поминули загиблих і «просвітилися» – дізналися більше про цю проблему. Я перед початком заходу трішки хвилювався, ми боялися, що виникне міжетнічне непорозуміння. Однак, гадаю, усе вдалося. Ми виконали свою мету – пом’янути загиблих та розповісти шумчанам про цю трагедію».
На запрошення пана Ярослава сюди прибули представники трьох конфесій: української православної, греко-католицької та римо-католицької. На жаль, представники єврейської спільноти із технічних причин не змогли відвідати захід. Спільна молитва лунала двома мовами: українською та польською. Наприкінці дійства шумчани поклали квіти та лампадки до пам’ятника Жертв геноциду.
ДОВІДКА «ДНЯ»
2 липня 1941 р. для мешканців Шумська стало найстрашнішим. Саме того дня вермахт окупував містечко. Відтоді німці активно провадять свою політику. Носити на одязі символ Зірки Давида, віддати золото і коштовності, їхати на важкі роботи – такими були обмеження для шумських євреїв влітку і восени 1941 р. Окрім цього вони їх систематично грабувала і лупцювала місцева поліція.
12 березня 1942 р. орієнтовно 2 500 євреїв із Шумська та околиць заарештували у гетто. Уночі 8 серпня цього ж року місцева поліція розстрілює 11 євреїв. Згодом, 12 серпня, жителям гетто повідомляють, що їх буде переселено у сусіднє місто Кременець. Насправді ж для євреї приготували заздалегідь викопану могилу. Лише коли автоматники направили колону за православним кладовищем вправо, заарештовані зрозуміли, куди їх ведуть. Спочатку примусили роздягнутися. Потім одних ставили на край ями - і розстрілювали. Інших клали обличчям до землі і посилали кулі просто у потилицю. Декого закопували пораненим, а той просто живим. Як тільки була заповнена головна яма, викопали ще дві. Матері, вмираючи прикривали дітей тілами, сподіваючись, що ті виберуться з ями. За спогадами шумчан, після вбивства ще декілька днів ворушилася земля. Всього під час акції вбили 1792 євреїв.
Однак деяким євреєм вдалося заздалегідь сховатися на території гетто. З метою виловити євреїв, що переховуються, жандармерія і поліція півтори місяці прочісувала територію колишнього гетто. Пійманих євреїв розстрілювали. Остання група упійманих убита 1 жовтня 1942 р. Частині єврейського населення вдалося вижити завдяки підтримці місцевого населення, а також членів християнської баптиської спільноти. Завдяки старання нащадків шумських євреїв, зокрема пана Альберта Шафіра на місті масового розстрілу євреїв лише у дев'яності роки було встановлено пам’ятник Жертвам геноциду.
Богдана Капіца, фото авторки