Деформація демократії

Екс-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко шукає захисту у міжнародної громадськості. У середу на її офіційному сайті з’явилася скарга до Європейського суду з прав людини, датована 21 червня, на незаконність кримінального переслідування.

У середу Фонд «Демократичні ініціативи» оприлюднив результати експертного опитування «Справа Юлії Тимошенко: оцінки і наслідки». Більшість опитаних експертів (40 з 52) вважають, що справа Тимошенко «насправді політичні репресії і вибіркове правосуддя», і жоден не підтримав припущення, що «ця справа є проявом справжнього правосуддя. Доказом того, що в Україні «закон один для всіх». Серед справжніх причин відкриття кримінальної справи 42 рази згадувалося «прагнення усунути Тимошенко від участі у парламентських виборах 2012 року», 38 разів — «відвернення населення від економічних негараздів, прагнення покласти провину на попередню владу», 34 рази — «особиста помста Тимошенко» і 30 разів — «залякування опозиції, прагнення зробити її «ручною». І ніхто з 53 експертів жодного разу не згадав «про початок реальної боротьби нинішньої влади з корупцією і зловживаннями держслужбовців, демонстрацію того, що жодна посада не рятує від правосуддя».

Негативною була й експертна оцінка можливих наслідків судового процесу над Тимошенко. Він призведе до розвалу системи правосуддя і зниження довіри до неї громадян України, а також до посилення авторитарних тенденцій у країні, вважають більшість опитаних. Серед названих експертами можливих наслідків також радикалізація політичного життя, зростання вірогідності фальсифікації майбутніх виборів, загроза того, що представники нинішньої правлячої команди в майбутньому також будуть притягнені до кримінальної відповідальності.

Відповідну думку висловлювали на прес-конференції організатори дослідження й запрошені експерти. Зокрема, політичний аналітик Інституту євроатлантичної співпраці Володимир Горбач відзначив, що культура людей, які притягують Тимошенко до суду, це «радянська політична культура», що полягає в тому, аби «розправитися з політичними опонентами, не просто перемогти їх на виборах, а повністю знищити (за ранніх часів) або фізично і морально (пізніше, за брежнєвських). «Деформація демократії, — стверджує Горбач, — сталася у нас на очах. Але ми, за великим рахунком, нічого не зробили, аби цього не допустити...». Та все ж експерт не згоден з терміном «вибіркове правосуддя», яким користуються при засудженні процесів, які відбуваються у країні. Напівжартома-напівсерйозно, він заявляє, що «вибіркове правосуддя — це коли не засуджують наступного правителя».

Професор, доктор юридичних наук Володимир Василенко вважає, що не допустимі угоди, підписані Дубиною під тиском Тимошенко 19 січня 2009 року, але при цьому наводить великий список інших угод і контрактів, які завдають, на його думку, шкоди Україні. Зокрема, 23 грудня 2003 року «Нафтогаз» зобов’язався з 2004 по 2013 рік поставляти газ квазііталійської компанії за ціну 110 дол. за тисячу кубометрів. За невиконання передбачені колосальні штрафні санкції. Деталі: головою «Нафтогазу» на той час був Юрій Бойко, його заступниками — Воронін і Величко (всі вони відмовляються свідчити в суді). Проект договору був підготовлений «Нафтогазом» і підписаний ним ще до закінчення перевірки цієї компанії, яка насправді виявилася офшорною. панамською. Оригінала договору в «Нафтогазі» сьогодні немає. У реєстрі договорів НАК контракт не зареєстрований. Але арбітражний суд все ж визнав контракт чинним і зобов’язав «Нафтогаз» виплатити штрафні санкції (від 41 дол. до 46 млн. дол. ). І це, можливо, ще не все — наступна стадія судового розгляду в грудні.

Висновок, який робить професор Василенко (у розмові з «Днем» він сказав, що не вважає себе адвокатом Тимошенко): суду слід було б розглядати справу Тимошенко в усьому комплексі газових стосунків України та Росії.

А з Іриною Бекешкіною «День» обговорював можливий поворот у справі Тимошенко в тому випадку, якщо суду стане відомий зміст нічної розмови тет-а-тет між російським прем’єром Володимиром Путіним і Тимошенко напередодні підписання газових контрактів 2009 року. (Напередодні голова тимчасової слідчої комісії ВР Інна Богословська запевняла «День» у тому, що непорушним правилом російської дипломатії є протоколювання будь-яких, найсекретніших переговорів вищих державних діячів, і поява в Україні відповідної стенограми лише справа часу). Але Бекешкіна вельми сумнівається в тому, що таке можливо. «Я думаю, що таких протоколів просто немає в природі, — говорить вона і додає. — А якщо вони є, то Путін їх не віддасть. До речі, тут Україна ще й уклинюється у складні стосунки між Путіним і Медведєвим». Водночас Бекешкіна не виключає, що до рук української влади можуть потрапити документи російської прокуратури, відповідно до яких у Росії було припинено кримінальну справу проти Тимошенко.