Вони навчають нас відчувати красу
Львівський благодійний проект «Зір, затриманий у долонях» — в Афінах![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20110706/4115-2-2.jpg)
Виставка художніх робіт незрячих дітей «Зір, затриманий у долонях», про яку вже розповідав «День» (№ 225 від 8 грудня 2010 року), знайшла нових прихильників у Афінах. Проект, спрямований на виявлення та підтримку талантів серед дітей із обмеженими фізичними можливостями, має тематичний заголовок: «Як я відчуваю красу світу?». Прем’єра експозиції відбулася у Львові взимку, а 3 липня з України картини помандрували до Греції, де були виставлені в культурно-інформаційному центрі Посольства України в Грецькій Республіці. «Виставку відвідало чимало людей, і, найголовніше, небайдужих. Картини продавалися по 45 євро, але деякі щедрі покупці давали й 50. Крім того, люди вносили свої скромні пожертви до благодійної скриньки, — повідомила «Дню» Христина БЕРЕГОВСЬКА, автор ідеї та куратор проекту «Зір, затриманий у долонях», засновниця львівської мистецької молодіжної фундації «Берег Батьківщини». — За отримані кошти ми плануємо придбати шкільне приладдя для діток, котрі мешкають в інтернаті. Крім того, це була справді важлива подія для українців у Греції».
Експозиція полотен наймолодших незрячих українських художників стала складовою проекту Спеціальних Олімпійських ігор, які відбуваються в столиці Греції цього року. Ці спортивні змагання проводить міжнародна організація Special Olympics кожних чотири роки. Навіть попри політичну кризу та фінансову нестабільність у Греції, коштом саме цієї країни українська спортивна команда приїхала до Афін. Україну представляли 35 дітей із психічними розладами та хворобою Дауна. До речі, на змаганнях юні спортсмени із спеціальної школи-інтернату №6 міста Львів вибороли 11 нагород: чотири золотих, п’ять срібних та дві бронзові. Зокрема, вихованці інтернату завоювали титул олімпійських чемпіонів, утвердившись у футбольній першості. Щоправда, команда футболістів-переможців узяла участь у змаганнях лише завдяки клопотанням їхнього викладача в інтернаті, а за сумісництвом тренера команди Олександри Петрусенко. Саме їй довелося вирішувати фінансові питання, пов’язані з поїздкою, збирати «зі світу по нитці», адже жодної матеріальної допомоги місцеві органи влади не надали.