Кордону — європейські правила

Підприємці дочекалися — в парламент внесли оновлений варіант митних правил. Це другий після Податкового кодексу за важливістю документ для життєдіяльності бізнесу, адже він кардинально міняє принципи роботи на кордоні. Отже, яким буде оновлений порядок роботи на кордоні? Чи знайдено з бізнесом компромісні варіанти за найбільш дискурсивними пунктами митної «біблії»? Коли приймуть оновлений кодекс? Про це та про інше в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій ХОМУТИННІК.

— Розкажіть про розробку нового варіанта Митного кодексу: досвід яких країн брався за основу і які пункти викликали найбільше дискусій?

— До появи комітетського варіанта кодексу було ще два: розроблений Державною митною службою України ы депутатами спільно з бізнесом. Але ні один, ні другий не мали реальних шансів на проходження в парламенті. Перший розкритикував і не «проковтнув» би бізнес, а другий — Кабмін. Зважаючи на це, комітет створив свій варіант проекту, взявши все найкраще з обох документів і за прикладом наших найближчих сусідів максимально наблизивши його до нового (модернізованого) Митного кодексу Європейського Союзу з урахуванням правил Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. Особливо корисним у цьому сенсі виявився досвід Польщі, яка 20 років тому, перш ніж увійти до ЄС, також змінювала і наближала свої митні правила до європейських стандартів. Оновлений Митний кодекс прискорить просування України до ЄС.

Найбільше дискусій у робочій групі викликав розділ митної вартості, процедура переміщення товарів, порядок оскарження рішень митних органів. Спірне питання й щодо збільшення неоподаткованої суми, на яку фізична особа може завозити товари в разі перетину українського кордону. Ми пропонуємо встановити дві тисячі євро, але митниця та Мінфін проти. На їхню думку, це означатиме мільярди гривень втрат для бюджету. Тому я зробив офіційний запит до цих органів з проханням конкретно визначити, скільки людей 2010 року приїхало в Україну, на яку суму вони розмитнили товар, за якими ставками, скільки від цього становлять надходження до бюджету.

— А який може бути компромісний варіант у цьому питанні?

— Шукати компроміс будемо, якщо Мінфін та Держмитслужба нададуть вагомі економічні аргументи про значні втрати для бюджету від такого кроку. Але поки таких аргументів немає.

«ЧАС МИТНОГО ОГЛЯДУ — МАКСИМУМ ЧОТИРИ ГОДИНИ»

— Що принципово нового вноситься в наявні митні правила?

— Чинному в Україні Митному кодексу вже сім років. За цей час багато чого змінилося і в самій країні, і в ЄС: зокрема, 2007 року там прийняли нову редакцію Митного кодексу. Саме тому й було взято курс на зближення з міжнародним законодавством, бо Україна хоче бути частиною європейського співтовариства.

Що ж до нового, то в кодексі до мінімуму скорочено перелік документів для проведення митного контролю (контракт і декларація). Впроваджується електронне декларування товарів та зобов’язання для митників надавати імпортерові за його бажання попереднє рішення про митну вартість товару. Таким чином, вирішується проблема хабарів, непрозорого оформлення товарів та ефективної роботи електронної митниці, бо нині митна вартість визначається на місці під час прибуття вантажу на кордон, тобто фактично рух документів не можна відірвати від руху вантажу. Електронне декларування разом із ще одним нововведенням (постаудит-контролем) зменшить час митного огляду максимум до чотирьох годин. Компанії також отримують право розмитнити товар у будь-якій митниці на території України.

Також у кодексі міститься норма про створення інституту уповноваженого економічного оператора. Він отримає частину повноважень митників, що спростить чесним імпортерам та експортерам процедури проходження митного контролю та оформлення.

Справжньою революцією на кордоні можна назвати записаний в оновленому Митному кодексі пункт про автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною контракту. Сьогодні підприємець на кордоні показує контракт, і митниця на власний розсуд, оперуючи шістьма методами перевірки правильності вказаної в контракті ціни товару, визначає правдиві чи ні зазначені дані. Якщо за одним із методів митники скажуть, що ця вартість невірна, то підприємець уже нічого не зможе довести й змушений буде заплатити більше. Ми ж пропонуємо встановити максимально чіткі правила використання методу визначення митної вартості за контрактом. Якщо в компанії хороша бізнес-історія і вона не працює сьогодні з однією, завтра з другою, а післязавтра — третьою фірмою з офшорів, тоді вона отримає спрощену процедуру перетину кордону. До другого читання ще вдосконалимо цей механізм, аби компанії з офшорних зон не могли користуватися ним.

— Ви згадали про постаудит-контроль. Підприємці побоюються, що саме він стане інструментом у руках митників для додаткового стягнення зборів до бюджету. Можете пояснити, яким чином у кодексі мінімізується цей ризик? І стосовно кого, на якій підставі та скільки разів на рік застосовуватимуть перевірки в межах цієї процедури?

— Ідеться про планову перевірку раз на рік з відповідним попередженням підприємця. Термін перевірки — не більше 20 днів із можливістю продовжувати її ще на 10 днів. Постаудит-контроль надасть можливість розвантажити митні пропускні пункти і не створювати черги на кордоні. Бізнесу не потрібно буде тижнями стояти на митниці, аби пройти контроль. Сьогодні митники не випускають вантажів доти, доки не пересвідчаться остаточно в правильності декларування. Ми ж пропонуємо: відпустити, а потім приходити раз на рік й перевіряти правдивість декларування митної вартості товару. Якщо ж перевірка виявить порушення з митною вартістю, тоді підприємцеві доведеться сплатити додаткову суму митних зборів на занижену суму товару.

— Чому в кодекс вписали саме виїзну, а не документальну перевірку, як це усталено в міжнародній практиці? Ще одне, прописаний постаудит-контроль, за оцінками бізнесу, більше схожий на перевірку радянських часів, бо митники отримують право під час відвідин підприємства перевіряти навіть його бухгалтерські документи.

— До другого читання буде доопрацьовано, що постаудит-контроль проводитиметься у формі документальної або виїзної (якщо будуть підстави сумніватися у правдивості поданої інформації) перевірки.

— А навіщо в оновленому варіанті Митного кодексу залишилося чимало норм непрямої дії, для запуску яких потрібно приймати цілий ряд підзаконних актів? Це ж залишає місце для корупції на кордоні. Ну, наприклад, план перевірок у межах постаудит-контролю затверджує митниця, а порядок проведення огляду транспортних засобів та випадків проведення митного огляду — Кабмін.

— Ці норми залишилися, бо в ході підготовки первинного тексту кодексу не було досягнуто єдиного бачення, яким вони мають бути. Але до другого читання ці порядки спільно з бізнесом, митниками і галузевими асоціаціями випишемо, бо одне з головних завдань кодексу — максимально прописати норми прямої дії.

«ПІД ПОСТАУДИТ ПОТРАПИТЬ ДО 35% ІМПОРТУ»

— Щодо кого використовуватиметься постаудит-контроль?

— Щодо підприємців, які входитимуть у зона ризику.

— А якщо детальніше?

— Сьогодні 65% імпортованих товарів — сировина. Як на мене, перевіряти правильність її вартості, якщо при імпорті залучається прямий виробник, немає особливого сенсу. З іншого боку, треба прискіпливіше дивитися на контейнери з китайським одягом чи на інші групи ризикових товарів, наприклад алкоголь.

— Тобто під дію постаудиту потрапить до 35% імпорту?

— Так. Крім того, постаудит-контроль допоможе зменшити кількість випадків використання «спрощенки» для мінімізації податків. Але це опосередкований вплив. Кордон перетинають підприємці, які всередині країни продають свій товар «спрощенцям». Так-от, досить довго спрощена система оподаткування фактично виступала способом легалізації контрабандного товару всередині України. Власне кажучи, це визнавав і сам бізнес, коли проходили переговори про запровадження для «спрощенців» системи обліку доходів та витрат. Тоді аргументація бізнесу була такою, що коли це відбудеться, то вони не зможуть підтвердити походження товарів. Якщо запровадити систему постаудит-контролю, то імпортер такого товару буде змушений декларувати повну вартість товару і сплачувати всю суму податків.

— Перед вступом у СОТ Україна вела тривалу дискусію про те, яким повинен бути розділ про митну вартість та методи її визначення. Тож фінальний розділ у чинному Митному кодексі України став компромісним варіантом. Зараз розділ змінюється. Чи не викличе це додаткових переговорів із СОТ?

— СОТ цікавить лише зміна розміру ставок. Більш ліберальними стають розміри ставок стосовно ввезення фізичними особами товарів у країну. І більше жодних змін. Гадаю, це не викличе заперечень з боку СОТ.

— Який, на вашу думку, матиме економічний ефект для бюджету впровадження нових митних правил?

— Якщо від прийняття Митного кодексу бюджетні доходи і втрати вийдуть на нуль — це буде добре. Але головне інше: кодекс має полегшити життя й умови роботи бізнесу, бо наявні митні правила настільки зарегульовані, що не дають підприємцям «насвітло» розмитнювати товар. Очікуємо, що товарообіг між Україною та іншими державами зросте. Головне завдання Митного кодексу — не втратити в бюджеті й максимально спростити процедури для бізнесу.

— А от сьогодні в країні всі говорять про панацейність грузинського варіанта розвитку економіки. Чи застосовували його під час розробки нових митних правил?

— Грузія дійсно прогресивна в плані митної реформи. Замість шести методів визначення митної вартості там існує один — за ціною контракту, а вже далі податківці повинні стежити за повною сплатою ПДВ із завезеного товару. Тобто якщо на кордоні щось пропустить митниця, то за правильною сплатою податків обов’язково простежить податкова, і між цими двома органами немає конкуренції, бо вони діють спільно. У нас же жорстка конкуренція між Держмитслужбою та ДПАУ, бо митниця повинна взяти максимум зборів на кордоні — і це її показник ефективності роботи, а податкова — всередині країни. Тому, щоб запровадити грузинський варіант, потрібно об’єднати ці два органи. Однак це не єдина перешкода. Проблема в тому, що на внутрішньому українському ринку є дві «дірки», які не дадуть змоги податковій відстежувати додану вартість. Перша — це фірми-одноденки, які завозять товар через кордон, декларують обов’язки перед податковою, передають товар іншим підприємцям, як правило, спрощенцям, — і зникають. Друга «дірка» — спрощена система, що надає можливість оформлювати без документів будь-який товар і, відповідно, продавати. Бо ці підприємці можуть вести тільки книгу доходів.

Тому грузинський варіант в Україні не спрацює, і треба шукати інший баланс. Або ж іти на кардинальний крок — впроваджувати облік доходів і витрат для «спрощенців» та об’єднувати Держмитслужбу з ДПАУ.

«ВІД УРЯДОВИХ ПОПРАВОК ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ БЮДЖЕТ ВТРАТИТЬ БЛИЗЬКО ЧОТИРЬОХ МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ»

— Ви порушили тему спрощеної системи оподаткування. Як вплинуть, на вашу думку, на бюджет запропоновані урядом зміни до Податкового кодексу?

— Від урядових поправок до Податкового кодексу втрати бюджету становитимуть близько чотирьох мільярдів гривень. Але ця сума може бути в рази більша. Все залежить від того, чи захочуть юридичні особи-підприємці подрібнити свій бізнес на менші частини і перевести їх на спрощену систему оподаткування.

— То ви за чи проти поданих у парламент податкових змін?

— Я підтримуватиму ці пропозиції, якщо будуть зазначені відповідні фінансові компенсатори для бюджету. Тобто треба не просто вдвічі знизити ставку, а бачити, за рахунок чого відбувається компенсація таких втрат для бюджету. І найголовніше — потрібно перекрити схему використання спрощеної системи для мінімізації податків.

«ПІДПРИЄМЦЯМ-СПРОЩЕНЦЯМ» ХОЧУТЬ НАПОЛОВИНУ ЗНИЗИТИ ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК»

— Сьогодні малий та середній бізнес нарікає на посилення податкового тиску, що змушує багатьох згортати власну справу. Ваш коментар.

— 2010 року на спрощенці працювали 1 мільйон 200 тисяч осіб. Із них 800 тисяч — не мали жодного стосунку до юридичних осіб. Із решти 400 тисяч 170 тисяч були постійно найнятими працівниками в юридичних осіб (прибирали, поставляли їжу тощо). Тобто приблизно половина з них працювала за примітивною схемою мінімізації з використанням «спрощенки». Решта 230 тисяч «спрощенців» хоча б раз на рік мали справу з юрособами. Тепер проаналізуємо, як вплинуло невіднесення на валові витрати витрат, понесених юридичними особами внаслідок придбання товарів та послуг у спрощенців. За січень — квітень 2011 року кількість «спрощенців» зменшилась на 80 тисяч осіб (із 1,2 мільйона). Я вважаю, що це і є, в тому числі, колишні партнери юридичних осіб. Причому більшість із них не згорнула свій бізнес, а просто перевелася на загальну систему оподаткування. Це підтверджують і статистичні дані: за перші чотири місці 2011 року кількість фізичних осіб, які працюють за загальною системою оподаткування, зросла на 136 тисяч. Тобто з початку 2011 року додатково «наросло» ще 56 тисяч підприємців. Тому всі розмови про масове закриття бізнесу — політичні спекуляції.

Якщо ж говорити про малий бізнес, то держава готова йти ще на поступки. Нині вже вирішено питання сплати єдиного соціального внеску для пенсіонерів та інвалідів — вони звільняються від цього. Розглядається також пропозиція наполовину знизити єдиний соціальний внесок із 34 до 17% для підприємців-«спрощенців». Але ця ідея дуже дискусійна, бо вона означає автоматичну втрату для бюджету трьох мільярдів гривень на рік.

— Коли завершується прийом зауважень до кодексу? Коли подаватимете доопрацьований варіант до парламенту?

— До першого червня цього року прийматимуться пропозиції та зауваження, а до 12 червня плануємо внести документ в Раду. Я не виключаю, що розгляд Митного кодексу може бути перенесено на осінь. Для мене не принципово, зараз чи восени його приймуть депутати, головне, щоб були впевнені, що приймаємо те, що треба. А набуде чинності кодекс із 1 січня 2012 року.

— Говорячи про розгляд Митного кодексу восени, ви залишаєте більше часу для діалогу з бізнесом, щоб не повторювати історії із затвердженням Податкового кодексу?

— Наступити на ті ж граблі, що з Податковим кодексом, неможливо, бо над ним півроку працює робоча група у складі підприємців, представників українських та міжнародних бізнесових асоціацій, митників, економістів.