Коротко / Україна

У 2010 році 15% українських сімей не змогли отримати належну медичну допомогу

Про це на нараді, присвяченій охороні здоров’я, сказав прем’єр-міністр України Микола Азаров, передає УНН. «За даними Державної служби статистики, у 2010 році 97% українських сімей зверталися до лікарів за наданням медичної допомоги — це практично 100%. І з цієї кількості 15% не змогли отримати медичну допомогу потрібної якості чи придбати ліки», — наголосив прем’єр. За словами М.Азарова, ця цифра краще, ніж була у 2009 році, бо у 2009 році було майже 21% людей, які не змогли отримати належну медичну допомогу. Як зауважив глава уряду, все ж потрібно замислитися над тим, що мова йде майже про 2,5 млн. сімей.

В Україні працевлаштовують п’ятьох із десяти інвалідів

«Близько 47% інвалідів можуть працевлаштуватися в Україні», — заявив директор Державного центру зайнятості Володимир Галицький на прес-конференції, повідомляє www.interfax.com.ua. «Рівень працевлаштування людей з інвалідністю, якщо він сьогодні досягає десь 10%, то з 10 інвалідів у нас працевлаштовують кожного 10-го. Зараз він виріс з 10% до 47%. Іншими словами вже з 10 осіб ми працевлаштовуємо 4,7 особи», — сказав він, відзначивши, що щорік близько 300 тис. людей з інвалідністю звертаються до Центру зайнятості. За словами директора Держцентру зайнятості, в Україні нараховується близько 2 млн. 600 тис. людей з інвалідністю, 600 тис. із яких працюють. Він також зазначив, що реалізація спільного проекту Програми розвитку ООН (ПРООН), Міжнародної організації праці та Державного центру зайнятості «Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості» дала позитивні результати. У той же час, він повідомив, що в рамках проекту було розроблено та видано для працедавців довідник із працевлаштування та зайнятості людей з інвалідністю, організовано спеціальні тренінги для персоналу центрів зайнятості. Окрім того, з травня на базі інформаційного порталу Державної служби зайнятості почне роботу сайт www.intrud.gov.ua для людей з інвалідністю та працедавців, де «вони зможуть знайти корисну інформацію». «Нові навички роботи з людьми за 2,5 року реалізації проекту отримало понад 3 тис. фахівців», — повідомив В.Галицький, додавши: «У 1-у кварталі 2011 року до служби зайнятості за працевлаштуванням звернулося понад 17 тис. людей з інвалідністю, понад 16 тис. із них отримували допомогу з безробіття. За три місяці роботу отримало понад 2,5 тис. осіб, це на 25% більше аніж за відповідний період минулого року».

Молодь готова йти на мітинги

Молодь готова брати активну участь у політичних процесах, щоб влада почула її. Як повідомив УНІАН з посиланням на Інститут Горшеніна, такого висновку дійшли експерти інституту за підсумками річної програми міжнародних соціологічних досліджень «Студенти — образ майбутнього», проведених у 2010 — 2011 рр. в Україні, Росії, Казахстані та Польщі. За даними опитувань, молодь вважає, що необхідно голосувати на виборах, щоб влада її почула. Зокрема, в Польщі так вважає 51,9% молоді, у Казахстані — 40,7%, в Україні — 25,7%, у Росії — 25,5%. Разом з тим 37,1% опитаних у Казахстані, 34,2% в Україні, 32,8% в Росії і 30,7% у Польщі переконані, що влада зможе почути їхні вимоги на дебатах з політиками. Необхідність участі для цього в демонстраціях, мітингах відзначила опитана молодь з Казахстану — 36,4%, України — 31,3%, Росії — 27,1%, Польщі — 25,3%. При цьому в ефективність підписання петицій, звернень, на відміну від інших країн дослідження, вірять польські студенти (42,2%). В середньому кожен п’ятий студент вважає, що для того, щоб бути почутим владою, необхідно бути членом політичної партії (Україна — 22,8%, Росія — 20,8%, Казахстан — 18,2%, Польща — 16,4%).

«Iнший Челсі» в Донецьку

Минулої п’ятниці у двох кінотеатрах Донецька («Зірочка» та «Кінокульт») було показано нашумілий документальний фільм німецького режисера Я. Пройса «Інший Челсі. Історія з Донецька», українська прем’єра якого відбулась місяць тому на міжнародному фестивалі документального кіно про права людини в Києві. Презентована в Німеччині наприкінці минулого року, соціальна стрічка про Донецьк дістала декілька нагород, зокрема, була визнана найкращою на конкурсі Max Ophuls Preis. Знята в 2005 — 2009 рр., вона в природній та невимушеній формі оповідає про життя двох донеччан з різних соціальних прошарків: пересічного гірника з шахти «Путилівська» Саші й секретаря міськради Миколи Левченка, відомого в Україні своїми одіозними поглядами на українство. Тлом для історій цих двох людей із різних світів (пов’язаних хіба незримою постаттю режисера, що завше лишається за кадром, — і телевізором, з якого подеколи «віщає» Левченко) виступає футбол — чи не єдина віддушина (просвіток) в житті для одних — і засіб політичного впливу для інших. Показ фільму в Донецьку викликав великий ажіотаж, адже після його завершення охочі мали змогу безпосередньо поспілкуватися з режисером Я. Пройсом та одним з головних героїв — М. Левченком. Останній, що уособлював в фільмі неприглядний образ донецької (ширше — української) влади, був вимушений відповідати на низку незручних запитань (зокрема, про ймовірність своєї відставки), що робив не дуже впевнено й явно напружено. В кожному разі, продемонстроване німецькими фахівцями кіно вкотре унаочнило шалену прірву, що відділяє нашу владу від народу, на благо якого (в ідеалі) мала би працювати, повідомляє Сергій СТУКАНОВ, Донецьк.