Обіцяють благоустрій. А насправді?

Близько місяця тому Київська міська державна адміністрація оголосила Міжнародний архітектурний конкурс на кращий проект благоустрою центральної частини міста Київ до Євро-2012. Тобто до чемпіонату з футболу центр Києва має постати в новому образі. За словами головного архітектора Києва Сергія Целовальника, буде покращено роботу транспорту, проведено зонування території за її функціональним призначенням (розваги, тихий відпочинок, прогулянки, спорт), упорядкується розміщення рекламних носіїв, елементів міського дизайну, МАФів, а також покращиться озеленення міста та якість освітлення. Що саме буде робитися і як це виглядатиме — стане відомо вже в травні цього року. Все, що запланують зробити архітектори, має бути без шкоди для історичних об’єктів столиці. Та чи вдасться досягти цього принципу, якщо конкурс зачіпає територію Андріївського узвозу та Контрактової площі (за умовами конкурсу, архітектори України та з інших країн світу мають право подавати проекти щодо благоустрою території від Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 років до Львівської та Контрактової площі).

Ці два об’єкти в історичній частині Києва входять до охоронної зони заповідника «Старий Київ», тому змінювати тут що-небудь, а тим паче — створювати сучасні, нехай і незначні об’єкти архітектури, заборонено. Все, що тут дозволено робити, — лише реставрація об’єктів, тобто підтримання наявної історичної території в належному стані.

— Оскільки Андріївський узвіз та Контрактова площа — це невід’ємна частина державного історико-архітектурного заповідника «Старий Київ», то на цій території діє особливий режим будівельних робіт, — коментує архітектор, науковий співробітник заповідника «Старий Київ» Михайло Дегтярьов. — Тут усе повинно бути спрямовано на збереження складеного протягом віків історико-архітектурного середовища. Зберігатися повинні не тільки старовинні будинки, які мають статус пам’ятки архітектури чи історії, а й фонова архітектура, яка прилягає до цих пам’ятників, бо все це входить в охоронну зону. У розвинутих країнах Європи історичні центри — це музеї під відкритим небом, де заборонено висотки (вони виносяться в особливі ділові центри), поява сучасних архітектурних форм — з чим у нас багато порушень. На цих територіях можливі тільки модернізації підземних інженерних мереж, а якщо й допускаються якісь масштабні новобудови, то лише на конкурсній основі, із залученням міжнародних експертів. Вузькі вулиці Подолу непристосовані до такої кількості машин, яка є зараз, а якщо дозволити так звану реконструкцію, що передбачає появу нових будівель чи об’єктів, вільна площа ще зменшиться. І тоді туристам, які приїдуть на Євро-2012, особливо інвалідам на візках, просто не лишиться місць для пересування.

На переконання старшого наукового співробітника Інституту геологічних наук НАН України Вадима Рибіна, будь-які будівельні роботи, навіть незначні, загрожують Андріївській церкві, оскільки вона уже знаходиться під ризиком зсуву, а надто, якщо почати тут нові будівництва, встановлення тих таки рекламних щитів чи зведення підземних паркінгів. А ніхто ж не гарантує, що цього не буде в проектах учасників конкурсу. Та як заспокоюють ініціатори архітектурного конкурсу, він передбачає лише гармонізацію наявних пам’яток із новоствореними об’єктами. Як саме це можливо — «Дню» так і не пояснили.

— Наш конкурс у першу чергу налаштований на благоустрій, а не капітальний ремонт, — зазначив радник міського голови, член журі конкурсу Ігор Добруцький. — Ми будемо приділяти більше уваги до схеми розміщення рекламних конструкцій, фонтанів, вивісок назв вулиць, озеленення парків, скверів, алейок. До того ж конкурс планує благоустрій Києва не лише до Євро, а й на перспективу, тому для нас важливий погляд архітекторів інших країн, як би надати Києву свіжого подиху. Як можна буде гармонізувати наявні будівлі з сучасними, ми й побачимо під час конкурсу, як це запропонують зробити архітектори. У травні всі роботи, які надійдуть, ми будемо поетапно показувати у великих торговельних центрах, усі роботи будемо друкувати в ЗМІ, а підсумок зробимо на День Києва на Хрещатику, де виставимо запропоновані макети переможців. Тоді буде зрозуміло, чи впоралися архітектори зі своїм завданням.

Чи буде при визначенні переможця громадське обговорення та залучення науковців (на цьому завжди наголошують фахівці, коли мова йде про зміни в центрі Києва), Ігор Добруцький пояснив, що в першу чергу покладатимуться на журі та технічну раду, які, на його думку, є досить серйозними та компетентними. До речі, до складу журі конкурсу увійшли Борис Колесніков, Олександр Попов, Серій Целовальник, а також іноземні архітектори з Данії, Норвегії та США. Щодо авторитетності міжнародних експертів ми сумніватися не будемо, та все ж наші фахівці, напевно, трохи краще обізнані з тонкощами розбудови історичного центру Києва. Потім, за словами пана Добруцького, роботи-переможці мають отримати погодження містобудівної ради та пройти громадське обговорення. Але в зв’язку з новим законом про містобудування, який зараз доопрацьовує Верховна Рада, громадські обговорення в таких випадках можуть бути скасовані. Відповідно, контролювати, хто, де і як що змінює під виглядом благоустрою ніхто не буде.