Чи пройдуть Різдвяні свята без цінової паніки?

Передноворічного цінового ажіотажу в Україні не буде, запевняють державні чиновники. Таку думку наприкінці минулого тижня озвучив заступник міністра економіки України Михайло Русинський. «Ринок вже наситився. На мою думку, якщо хтось підніме необгрунтовано ціну, то його товар просто не куплять. Ресурсів достатньо для того, щоб ціни були стабільними», — пояснив під час підведення підсумків селекторної наради щодо цінової ситуації на споживчому ринку «Русинський». А відтак запевнив: ціни вгору не підуть, бо цьому немає економічного підгрунтя.

Щоб застерегти підприємців від спокуси невмотивованого підняття ціни на свій товар, Мінекономіки розробило ряд «стимулюючо-виховних» заходів. Зокрема, планується проведення роз’яснювальної роботи як самим постачальникам, так і споживачам про відсутність передумов подорожчання товарів соціальної групи. Проводитимуться організаційні заходи й для виробників задля забезпечення доступу до прямих продажів безпосередньому споживачеві. Чиновники профільного міністерства на селекторній нараді також запропонували як механізм втримування цін стимуляцію органами місцевої влади ввезення товарів у регіони та зниження вартості оренди торгових площ. Також напередодні новорічних та різдвяних свят по всій Україні пройдуть відповідні ярмарки, організовані органами місцевої влади. На них українці, як запевняють у Мінекономіки, зможуть скупитись до свят за доступними «обгрунтованими» цінами. «Це стандартні організаційні заходи, які сприяють ціновій стабілізації, — запевняє Русинський. — Тому ми плануємо продовжувати цю практику й після новорічних та різдвяних свят».

Тих же, хто не встоїть перед спокусою і додасть до ціни свого товару «необгрунтовану гривню», будуть «виховувати» штрафами, каже начальник Державної інспекції з контролю за цінами Олександр Савицький. «Розмір штрафу, відповідно до чинних законодавчих норм, становить 200% від суми необгрунтовано отриманого виторгу. Також накладається адміністративний штраф на посадову особу, яка допустила цінове зловживання, — від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів (1 неоподаткований мінімум становить, відповідно до чинного законодавства, 17 гривень. — Ред.)», — деталізує Савицький.

Утім, згідно зі статистикою, штрафи для українців — не аргумент. «За останні три місяці нами було здійснено близько 3 тис. перевірок ціноутворення на продовольчому ринку. У 85% випадків було виявлено порушення», — розповідає начальник Державної інспекції з контролю за цінами. На його переконання, підприємці йдуть на ризик, бо ще не мають розуміння невідворотності покарання за такі дії. А тому порушують ціноутворення абсолютно всі: по гречці, цукру, м’ясу, молоці, — зауважує Русинський.

Так, за підсумками лише останніх трьох місяців державна казна завдяки порушникам ціноутворення поповнилася на 44,7 млн. гривень. 901 посадова особа, яка спокусилась «максимізацією» виторгу за рахунок збільшення вартості товару, поповнила бюджет на 96,7 тис. гривень.

Проте в Міністерстві економіки віддають більшу перевагу ринковим механізмам ціноутворення, ніж адміністративним. «Жорстке регулювання цін — це не найефективніший спосіб утримування цінової стабільності», — вважає Русинський. За словами чиновника, головною на ринку як була, так і залишається зараз пропозиція. А тому дієвим, на його думку, є курс на стимулювання сільськогосподарського виробника. «Аналізуючи проект бюджету на 2011 рік, ми бачимо, що передбачена значна сума на розвиток аграрного виробництва, — підкреслює Русинський. — Це й компенсація відсоткової ставки за кредити на придбання сільськогосподарської техніки, будівництво тваринницьких ферм... Відбувається стимулювання виробництва, а отже, наповнення пропозиції на ринку, що дає нам змогу говорити про цінову стабільність».

Саме тому на 2011 рік прогнози Мінекономіки щодо цін на продовольчому ринку такі ж оптимістичні, як і «передсвяткові» — харчі не дорожчатимуть, бо немає передумов. Україна виростила достатньо зерна, картоплі, соняшника та курей, щоб себе прогодувати, кажуть чиновники. Невеликі проблеми можуть лише бути з гречкою, молочною продукцією, яловичиною та цукром.

Наскільки може подорожчати «ризикова» продуктова група, чиновники Мінекономіки уточнити не беруться. Кажуть: ще не підвели підсумків дослідження. Та й взагалі, з прогнозами, радить Русинський, треба бути дуже обережними. «Наші оцінки вересня, який повинен був бути дефляційним, показали, що той ціновий сплеск, який ми мали, відбувся в основному завдяки ажіотажу, навіяного «експертними» оцінками та прогнозами, опублікованими в ЗМІ», — підтримує колегу Савицький. Хоча, за його словами, не обійшлося й без об’єктивних причин, однак, ланцюгова реакція, підігріта журналістами та псевдоекспертами, «підстелила подушку» невмотивованій інфляції.

А тому представники Мінекономіки просять журналістів не підкладати дров у багаття і не публікувати прогнози експертів щодо підвищення цін. «Сказати, що ціни зростуть на 20% — легко. А нехай так само легко обгрунтують свій прогноз, покажуть методику такої оцінки», — радить замміністра економіки Русинський.

Утім, немилі чиновникам експерти все ж мають інші аргументи й цього разу. Так, директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа в коментарі «Дню» зауважив: підстави для подорожчання основної продовольчої групи таки є. І сприяють цьому два суттєвих фактори. «По-перше, це цінове зловживання та синдикативні змови, які спостерігаються на ринку яєць, цукру... По-друге, фінансово-грошова політика уряду, внаслідок якої на споживчий ринок було викинуто вдвічі більше бюджетних коштів, що призвело до зростання продовольчого попиту. І перед Новим роком зростання грошової маси стане ще більшим. Адже відбувається закриття заборгованостей, додаткові виплати, премії, — каже експерт. Не пропустять, на його думку, продавці й нагоди скористатись передсвятковим ажіотажем. А от український споживач жодних правових інструментів захисту свого гаманця від цінових зловживань не має, зауважує Лапа.