«Кріпосного» права не буде...

Україні незабаром обіцяють закінчити реформаційну тріаду кодексів. Податковий, Митний, а на черзі й Трудовий кодекс (ТК) парламентарі збираються ухвалити вже до кінця цього року.

І навколо Трудового кодексу в суспільстві назрівають не менші пристрасті, аніж навколо Податкового. Більше того, зміни обіцяють ще більше шокувати... Так, кардинально змінюється тривалість робочого дня, розмір оплати праці, умови прийому та звільнення працівника, відповідальність за затримку та невиплату зарплатні, захист прав працюючого... Профспілки лякають — автори та роботодавці заспокоюють. Самостійно ж розібратись і знайти правду у 444-х статтях нових трудових правил пересічному українцю навряд чи вдасться. Бо навіть досвідчені експерти констатують, що Трудовий кодекс написаний вже аж надто «професійно», так, що їм самим доводиться годинами розбиратися з тою чи іншою нормою і не завжди випадає «дійти шва».

Але ймовірність того, що вже з першого січня наступного року українці працюватимуть саме за новими, нехай ще й зовсім їм незрозумілими, трудовими правилами, за оцінками експертів, сьогодні дуже висока. Так, голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук переконаний, що саме зараз десятилітній процес прийняття нової редакції ТК має найбільше шансів завершитися. «Я думаю, що час прийняття Трудового кодексу вже настав», — каже він. Адже вибори пройшли, в парламенті сформована дієва більшість, опозиція, яка могла б блокувати голосування, слабка, а профспілки взагалі виключені з боротьби, пояснює Якібчук.

Утім, наслідки такого рішення для ринку праці і суспільства можуть бути неоднозначними. Профспілки лякають хвилею масових зловживань роботодавців, обурень працівників і масових страйків, називаючи новий ТК антиконституційним... Роботодавці натомість кажуть, що новий ТК — це компроміс, на який вони пішли, аби «догодити вимогам працівників».

Автори та ініціатори нового кодексу, в свою чергу, наголошують на необхідності зміни трудового законодавства та його адаптації до реалій сьогодення. Адже чинний Трудовий кодекс, зауважують вони, ухвалений 40 років тому! Тож юристи вважають його застарілим. За словами одного з авторів ТК — голови Федерації профспілок України, народного депутата від Партії регіонів Василя Хари, новий Трудовий кодекс справді спрямований на розвиток бізнесу і враховує інтереси роботодавця. Але й суспільство, а відтак і найманий працівник, від такого рішення лише виграє: з’явиться стимул вкладати гроші у розвиток бізнесу і створювати нові робочі місця.

Натомість у Національному форумі профспілок України переконують: новий ТК — це крок назад до часів «дикого капіталізму», який зробить найманого працівника безправним незахищеним рабом. «На жаль, законопроект є яскравим прикладом цинічного звуження змісту і обсягу існуючих прав, свобод громадян України у сфері виробничо-трудових відносин», — підкреслює голова НФПУ Мирослав Якібчук.

За його словами, проект кодексу дає можливість усім роботодавцям, а не лише державним установам, самостійно регулювати трудові відносини шляхом прийняття власних нормативних актів без погодження з працівниками, профспілками та державою. Це, на думку Якібчука, дасть також можливість роботодавцям ухилятися від укладання колективних договорів. За оцінками представників НФПУ, вже протягом першого півріччя після вступу кодексу в дію до 70%, або 2,5 мільйона, підприємств вдадуться до спроби розірвати вже укладені договори або ухилитися від нових. У Нацфорумі також розкритикували поділ профспілок на «репрезентативні» і «нерепрезентативні», назвавши це «розколом профспілкового руху».

Не згодні там і з наданням права «вето» на рішення комісій із трудових спорів. Адже це, переконують вони, дозволить блокувати їхню роботу в разі незгоди однієї із сторін.

А найгострішим питанням нового ТК є тривалість робочого тижня, Профспілки переконують: за новими трудовими правилами, роботодавцю нічого не вартує абсолютно законно змусити працівника працювати більше ніж 48 годин на тиждень і 12 годин на добу...

Завідуюча відділом експертиз юридичного департаменту Федерації профспілок Валентина Позініч зовсім не згодна з подібними висновками і радить профспілковим лідерам «навчитися правильно читати закони, а не вигадувати заполітизовані страшилки». Вона відзначає, що в більшості випадків деякі працедавці вже сьогодні пропонують встановити 24-годинний змінний режим роботи для працівника, який працює за обліковим робочим часом. «Але ж людина повинна мати можливість поновитися перед наступним днем. Для цього у новому ТК вводиться обмеження підсумованого обліку часу — тривалість робочого часу не повинна перевищувати 48 годин на тиждень. В окремих випадках на прохання працівника, або ж беручи до уваги особливий характер роботи — наприклад, в сільському господарстві, коли триває посівна кампанія або збирання врожаю, може бути встановлений триваліший робочий тиждень», — пояснила Позініч. При цьому, за її словами, місячна норма робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень, тобто 160 годин.

Можливість же роботодавця самостійно визначати об’єм робочого часу працівника, проти якої так обурюються профспілкові лідери, може застосовуватися тільки в окремих випадках, при узгодженні з профспілками, зауважила експерт.

Тож введена 48-годинна норма, на думку Позініч, навпаки, обмежує права роботодавців на користь людей, які зараз зайняті на роботах, що не дозволяють жорстко фіксувати тривалість роботи протягом дня — водіям таксі, далеких перевезень, сезонним робітником у сільському господарстві, тим, хто працює за вахтовим методом.

«Проблеми немає. Вона штучно створюється, оскільки суспільству нав’язується думка про те, що збільшується тривалість робочого дня», — підсумувала представник ФПУ.

Натомість Позініч щиро обурена тим, що профспілки не піднімають дійсно важливих питань, які неврегульовані у проекті ТК. Наприклад, мінімальний розмір заробітної плати. «Я особисто була за те, щоб цей показник (мінімальної заробітної плати. — Ред.) розраховувався з урахуванням показника «вартості життя». На жаль, згоди по цьому так і не вдалося досягти. Відтак, цього не буде у новому ТК. Але чомусь профспілки про це мовчать», — зауважила «Дню» Позініч.

Неврегульованими у новому ТК також лишилися питання відповідальності роботодавця за затримання заробітної плати. Натомість звільнити найманого працівника або ж відправити його у неоплачувану відпустку стало значно легше.

Утім, попередні висновки Міжнародної організації праці не зробили жодних зауважень щодо змісту тих статей, які в даний час є предметом обговорення на мітингах та в засобах масової інформації як такі, що значно погіршують становище працівників у порівнянні з чинним законодавством. Натомість, як повідомила «Дню» Позініч, вони звинуватили трудове право України у надмірній лібералізації ринку праці: велика кількість вихідних днів, довготривалі оплачувані відпустки. Не сподобалася МОП, за словами експерта, і норма оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням. «Відповідно до Конституції України, ми не маємо права звужувати чи скасовувати надані раніше права громадян, а тому нам таки вдалося відстояти ці позиції і лишити їх у новому варіанті Трудового кодексу», — пояснює Позініч.

Та попри те, що профспілки погрожують масовими протестами, активності серед найманих працівників, такої, як у представників малого та середнього бізнесу при читанні Податкового кодексу, поки не спостерігається. Голова Федерації профспілок малого та середнього бізнесу України В’ячеслав Рой пояснює, чому: «Негативні наслідки ухвалення такого Трудового кодексу не для всіх очевидні, бо проявляться не відразу. А сьогодні чим злякає найманого працівника цей проект? Ненормованим робочим днем? Та він вже й так працює, скільки роботодавець скаже. Малою зарплатою? Зараз для нього актуально отримати хоч якусь зарплату, мати хоч якусь роботу. Приниження ролі профспілок? Сьогодні він вірить, що обійдеться без них узагалі. Тому хоча лідери незалежних профспілок постійно говорять про неприйнятність проекту Трудового кодексу, нас, мушу визнати, не чують».