Лебедів Iвана Миколайчука приречено на загибель

Після смерті Івана Миколайчука на його малій батьківщині — у селі Чортория Чернівецької області, сталося диво. Щороку 100—150 лебедів-шипунів почали злітатися сюди на зимівлю. Це у лебедях повертається додому душа Івана, кажуть у селі.

«ЛЕБЕДИНЕ ОЗЕРО» ЖИВЛЯТЬ ТЕПЛІ ДЖЕРЕЛА

Біологи пояснюють явище простіше. У Чорториї є каскад ставів, збудованих одночасно із дамбою на гірській річці Черемош для запобігання затопленню села. Стави живить річка і підводні джерела. Джерела центрального ставу теплі, відтак він не замерзає навіть у люті морози. Природно, що саме його уподобали лебеді для зимівлі. З огляду на це, «лебедине озеро» одержало статус орнітологічного заповідника місцевого значення. Взимку він є місцем паломництва не лише буковинців, а й мешканців сусідніх областей. Люди приїздять сюди спеціально, аби побачити на власні очі незвичну картину: сотні граційних птахів на не скутому кригою плесі.

МИНУЛОЇ ЗИМИ ПТАХІВ РЯТУВАЛИ БІЙЦІ МНС

Однак останніми роками лебедям не щастить. 2008-го через повінь було частково замулено незамерзаючі джерела. Їх вчасно розчистили та нову біду спровокувала засуха 2009 року. Рівень води у ставу впав до критичного, і коли у грудні вдарили морози, озеро замерзло мало не до дна. Вільною від криги залишилася лише невелика ополонка посередині, де лебедям довелося тулитися буквально крило до крила. Щоб запобігти загибелі птахів, залучали навіть підрозділи МНС із відповідною технікою. Вони цілодобово чергували на ставу, помпували під лід гаряче повітря, аби не дати йому цілком скуватися кригою.

2010-го лебедів спіткала справжня катастрофа. 40-річна дамба не витримала шаленого натиску Черемошу, її було зруйновано і розбурхана річка потекла через стави. Сяк-так дамбу залатали, але стави досі не чищені та без води. Братися за їх розчищення без будівництва нової дамби недоцільно, вважає начальник Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів Ян Дзюба. Щойно у горах підуть нові зливи (восени вони бувають рідше, але цілком можливі), як тимчасовий насип не встоїть, і роботу з упорядкування ставів буде згаяно намарне. Однак необхідних на будівництво дамби 4—5 млн. грн. БУВР також не має. Тим часом, лебеді починають злітатися до Чорториї, щойно вдарять холоди: інколи навіть наприкінці вересня, каже місцевий мешканець, який доглядає за ставами, Іван Доскалюк.

АЛЬТЕРНАТИВИ ЧОРТОРИЇ НЕМАЄ

— До Чорториї їх уже веде інстинкт, адже за двадцять років тут зимувало не одне покоління лебедів-шипунів, — пояснює заступник начальника управління охорони навколишнього природного середовища Чернівецької області Володимир Солодкий. — Найгірше, що альтернативи теплому ставу у Чорториї немає в радіусі 100 кілометрів. Якщо оперативно не взятися до діла, лебеді будуть приречені на загибель.

Заради їхнього порятунку, екологи ініціювали спільне з БУРВ з’ясування ситуації на місці. Заразом на їхнє клопотання з обласного природоохоронного фонду виділено гроші на розчищення ставу. Компромісу з БУВРом дійшли. Гравієм, яким річка засипала дно ставів майже на метр від дна (крізь його товщу джерелам не пробитися), зміцнять дамбу. Гірше з грішми, бо хтозна, коли вони дійдуть виконавця робіт. А розчищення ставів — справа не одного дня. Просимо підрядника зглянутися над птаством і розпочати роботу наперед, каже В. Солодкий. Щоправда, ствердної відповіді наразі немає.