«Старий Пер Гюнт відповідає»

Днями в одному з московських ЗМІ з’явилося повідомлення про те, що під час зйомок фільму «Одного дня в Ростові» Богданові Ступці стало зле просто на майданчику, що його реанімувала бригада «Швидкої допомоги».

Ця новина викликала величезний резонанс. В першу чергу, серед людей, близько знайомих з актором. Дзвінки від людей, що непокоїлися про його здоров’я, Богдан Сильвестрович почав приймати мало не в ту ж хвилину, коли в інтернеті з’явилася ця публікація. А актор, що називається, ні слухом ні духом про те, що в нього все так погано й безнадійно.

Зателефонували й ми Богданові Сильвестровичу. І що почули? Стовідсоткове спростування! Актор навіть озвучив думку подати в суд на видання, яке в гонитві за сенсацією й читацькою аудиторією абсолютно не думає про героїв своїх публікацій. Та саме після таких випадів і трапляються у відомих людей інфаркти, інсульти та гіпертонічні кризи.

Щоб заспокоїти шанувальників таланту актора, повідомляємо, що він цілком здоровий і продовжує зйомки в фільмі «Одного дня в Ростові» про новочеркаські події 1962 року.

— Доброго ранку, Богдане Сильвестровичу. Що у вас там сталося насправді?

— Перед вами лежить газета?

— Так.

— Ану, прочитайте, що там написали, а я коментуватиму кожне речення.

— «НП сталася на зйомках стрічки «Одного дня в Ростові». Уже другий тиждень у Маріуполі режисер Костянтин Худяков знімає нову кримінальну сагу «Одного дня в Ростові».

— Це не кримінальна сага. Це трагедія про події 1962 року в Новочеркаську.

— «Минулої суботи знімальна група розташувалася на Маріупольському металургійному комбінаті».

— Це правда.

— «68-річний актор вийшов на знімальний майданчик і тут-таки, схопившись за серце, знепритомнів».

— Борони Боже, цього не було, — мало не сміючись (мабуть нервово), сказав актор. — Це кошмар. Ніхто не непритомнів. Усе сталося до початку зйомок. У мене дійсно піднявся тиск — 170 на 100 за мого звичайного 120 на 80.

— «Нам довелося реанімувати Ступку просто на знімальному майданчику. Тиск у нього був підвищений, розповіли лікарі маріупольської «швидкої». Ми поставили акторові крапельницю й відвезли до лікарні. Але, як стало відомо, опритомнівши, актор попросив відвезти його в готель».

— Ніхто мене в лікарню не відвозив. Так, крапельницю поставили, зробили укол і ЕКГ. Так, я полежав трохи. У цей час знімали інші сцени, але з третьої дня до восьмої вечора я повноцінно працював.

— І як ви почувалися при цьому?

— Була невеличка слабкість, але все було нормально.

— «Ми повідомили про його стан синам...»

— Та в мене ж один син! І той був у Мінську на зйомках.

— «Вони (сини) одразу забронювали йому палату кардіохірургії в київській лікарні. Але поки вивезти його туди не можуть — хворий поки нетранспортабельний. У будь-яку мить йому може стати зле. Біля його готелю цілодобово чергує бригада кардіореанімації».

— Який жах! На знімальному майданчику завжди є лікар і медсестра. Це правда. Але не бригада кардіореанімації. Лікар Галина Іванівна й збила мені тиск. Син зателефонував мені після того, як прочитав публікацію. Усі рідні дуже перелякалися. Гадаю, що такі публікації можуть довести до інфаркту не лише знімальну групу, а й півкраїни.

— І самого Богдана Ступку в тому числі... Як довго ви будете в Маріуполі на зйомках?

— До наступної неділі. Я саме приїхав чотирнадцятого з Ялти, де відпочивав останні два тижні. Швидше за все, від спеки тиск і підскочив. Я ж уже старий Пер Гюнт. (Сміється.) Так і напишіть у заголовку: «Старий Пер Гюнт відповідає». У неділю їду до Києва. Тож я працюю в своєму звичному графіку.

Ось такою була наша розмова. Оптимістичною, чи не так? А якщо вам трапиться на очі інтернет-варіант статті про випадок на зйомках, то ви прочитаєте про те, що актор був непритомний, марив тощо. Більше того, автор статті вже знаходить ланцюг трагічних подій, що супроводжують зйомки, ставлячи під сумнів у них участь Ступки.

Мене як журналіста дивує той факт, що мої колеги дуже часто не замислюються над наслідками подібної інформації, керуючись виключно комерційними цілями. Навіть якщо дійсно було так усе погано, як описали, може, навпаки, смікшувати? Але ж ні. А виходить, що краще «пере», ніж «недо». Хоча сам Богдан Сильвестрович у одному з наших інтерв’ю на запитання, що краще — «пере» чи «недо», відповів: «Та однаково».

Отже, шановні читачі, не переживайте. З нашим улюбленим і шанованим актором усе гаразд. Він так само бадьорий, з таким же властивим йому почуттям гумору й готовий до нових творчих перемог.