Житомирське ТТУ ущільнять до... зникнення?
Громадський транспорт в агонії — влада безсила чи зацікавлена в його смертіРеорганізація Житомирського трамвайно-тролейбусного управління, що її планує здійснити міська влада (мова йде про «консервацію» депо №2 з переведенням рухомого складу до депо №1), загрожує втратою роботи значною частиною персоналу і в перспективі повною ліквідацією електротранспорту в місті. Про це заявляють його працівники в листі, направленому міському голові Житомира Вірі Шелудченко. Таку інформацію надав «Дню» депутат міської ради Ігор Іваницький. Це не перша їхня заява з цього приводу, причому, крім очільників міської влади, вони зверталися до голови облдержадміністрації Сергія Рижука, до прокуратури міста і навіть до Президента України Віктора Януковича. Причому збиралося понад 300 підписів, які свідчать про те, що проблема стосується значної кількості людей. Проте відповідні рішення міськвиконкому вже прийнято. Працівники ТТУ вказують, що майно депо №1 перебуває у кредитній заставі, термін якої скоро спливає. Отже, електротранспорту в місті взагалі може не залишитися, що суперечить інтересам громади міста. Вони наполягають на скасуванні рішень міськвиконкому, винесенні цих питань на розгляд міської ради, пропонують перед тим провести широке обговорення становища ТТУ із залученням фахівців, депутатів міськради, громадськості, вжити кардинальні організаційні заходи з тим, щоб ці проблеми не вирішувати за рахунок людей. Втім, тугий клубок взаємопов’язаних питань: домінування у місті маршруток, хронічне і суттєве недофінансування перевезень пільгових категорій пасажирів, економіка ТТУ (неодноразове підвищення цін на квитки нічого не дало, поменшало реклами на бортах трамваїв і тролейбусів, підприємство, на відміну від «маршрутників», які працюють на єдиному податкові, змушене сплачувати всі обов’язкові відрахування, застарілість парку, адже за останні роки він поповнився всього кількома новими тролейбусами) — впродовж останніх п’яти-семи років неодноразово намагалися розв’язати що міські керманичі, що обласні. Змінювалися керівники ТТУ, однак ситуація тільки погіршувалася, кількість тролейбусів і трамваїв на лініях зменшувалася, інтервали руху збільшувалися. Крім того, у місті неодноразово оприлюднювали інформацію про причетність до тих чи інших маршрутів мікроавтобусів окремих місцевих очільників і чиновників, яким електротранспорт з цієї причини, вочевидь, не потрібен. Тому в місті щодо майбутнього ТТУ переважає песимізм. Але до виборів навряд чи хто наважиться його ліквідувати — це практично стане вироком для нинішньої міської влади. Отже, агонія, скоріш за все, триватиме. І колізії навколо депо №2 є її проявами. А шкода — в європейських країнах, особливо північних, такого виду транспорту, як маршрутки, зазвичай немає, а громадські перевезення здійснюють повногабаритні автобуси, трамваї, рідше тролейбуси. Щоправда, там квитки достатньо дорогі, але й і заробітна плата та пенсії незрівнянно вищі. У нас, схоже, лобі виробників малогабаритних автобусів — що українських, що російських — настільки потужне, що вкупі з корумпованими місцевими чиновниками, які дають «добро» маршруткам, вони впевнено ховають традиційний громадський транспорт практично в усіх містах України, не тільки у Житомирі — згадаймо страйки ТТУ у Харкові, Дніпропетровську тощо.