Кредитне «потепління»

У Києві презентували результати стрес-тестування 91 європейського банку, проведеного Комітетом європейського банківського нагляду. Протестовані фінансові установи формують 5% всіх банківських активів 27 країн. Для перевірки відбиралися банки, які охоплюють більше половини банківської системи окремої держави. Головна мета стрес-тестування — виявити рівень підготовки великих європейських банків до повторення фінансової кризи. Дослідження засвідчило, що 84 установи мають достатньо власного капіталу, аби в разі повторення кризи втриматися на ногах. Сім банків не пройшли тестування (їхні відділення чи «доньки» не працюють в Україні).

Для України підсумки даного стрес-тестування мають важливе значення, бо частка банків з іноземним капіталом на внутрішньому ринку становить більше 40%. За словами виконавчого директора «ПростоБанкКонсалтинг» Ольги Онуфрійчук, іноземний капітал у вітчизняному банківському секторі представлений 25 країнами. В Україні, за її словами, працює 52 банки з частково іноземним капіталом та 20 — зі 100% іноземним капіталом. Найбільше банків з іноземним капіталом з Росії — 23,3%, Кіпру — 12,8%, Австрії —12,3%, Франції — 11,3%, Нідерландів — 6,5%, Угорщини та Швеції — по 6%, Німеччини — 5,2%.

При цьому, іноземні банки, за оцінками голови правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимира Лавренчука, видали в Україні 40% всіх корпоративних кредитів та 63% — позик населенню. Крім того, 43% депозитів корпоративних клієнтів та 38% — фізичних осіб також зосереджені в портфелях іноземних банків. Отже можна зробити висновок, що від здоров’я материнських іноземних банків залежить фінансове благополуччя українських «доньок» та їхніх клієнтів.

Присутні на презентації результатів стрес-тестування голови провідних іноземних банків визнали, що попри кризові явища у фінансовому секторі з українського ринку не підуть. Мовляв, під час кризи в свої «доньки» вони інвестували більше 2,5 мільярда доларів. І після відновлення економічного зростання не збираються на цьому зупинятися.

«День» запитав банкірів-учасників презентації чи означає це готовність якнайскоріше відновити кредитування реального сектору економіки та знизити кредитні ставки для бізнесу.

Український ринок цікавий на перспективу, бо ще багато громадян не мають стосунків з банками, відповів голова спостережної ради «УкрСиббанк BNP Paribas Group» Жан-Франсуа Варле.

За словами ж голови правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимира Лавренчука, стрімкого відновлення кредитування не варто очікувати. Поновлення кредитування, на його думку, залежить від здатності клієнтів вчасно сплачувати вже взяті кредити, а не тільки від запасу вільних коштів у банків.

Якраз з «поганими» кредитами в банків ситуація сьогодні не дуже обнадійлива, натомість пояснив «Дню» президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. За його оцінками, зараз частка неповернутих кредитів становить 10—14% від загального об’єму всіх виданих позик.

Як наслідок, «тенденція з кредитним портфелем поки що свідчить про падіння: за шість місяців 2010 року кредитний портфель зменшився», — невтішно констатує Лавренчук.

Кредитний застій в економіці, на думку голови правління ІНГ Банк Україна Йоханнеса Гізеля, викликаний ще й тим, що банки накопичують резерви, як того вимагає НБУ. «Тому поки що немає простору для маневрів. Але згодом, коли пройде 6 — 12 місяців, цей процес завершиться — і в наявності буде «додаткове пальне» для таких кредитів», — говорить він.

Однак не все так погано, натомість стверджує Онуфрійчук. «На даний момент приріст кредитного портфелю спостерігається, але тільки в банків з російським капіталом. Банки ж з іноземним капіталом здають позиції, бо вони обпеклися на українському ринку і намагатимуться перечекати цей період», — говорить Онуфрійчук. Такі тенденції свідчать про те, що після подолання наслідків кризи обличчя українського банківського ринку зміниться, на ньому з’являться нові лідери. На думку експерта, лідерами стануть ті, хто завоює клієнта привабливими ставками.

Сьогодні, за словами банкірів, розмір кредитних ставок у великій мірі визначається показником інфляції. «Якщо інфляція 12-13% річних, а депозити коштують більше 20% річних, то кредит не може бути дешевшим за депозит», — розповідає Лавренчук.

Окрім високої інфляції, додає Гізель, дорогі кредити стимулює присутність держави на внутрішньому кредитному ринку з облігаціями внутрішніх державних запозичень (ОВДЗ). Доки річні ставки за цими паперами будуть високі, говорить банкір, доти будь-якому банку буде вигідніше вкладати вільні кошти саме в ОВДЗ, а не кредитувати реальний бізнес.

Дійсно, банкам цікавіше купувати боргові папери уряду — і це підтверджують дані Нацбанку, говорить Онуфрійчук. За її словами, з початку року купівля державних цінних паперів зі сторони банків зросла втричі. Причину масової купівлі ОВДЗ експерт пояснює так: «Для банку ризик надійності позичальника в такому разі набагато нижчий. Та й простіше купити державних цінних паперів на декілька сотень мільйонів гривень, аніж на таку суму шукати надійного позичальника».

Однак банки, переконана Онуфрійчук, довго не зможуть орієнтуватися тільки на придбання ОВДЗ. Класика банківського жанру вимагає диверсифікації ризиків: 80% всіх коштів має направлятися на кредитування і тільки 15% — на придбання державних цінних паперів. «Банки відчувають надлишкову ліквідність гривні, їхні ліміти з придбання державних паперів уже практично вичерпані. Тому вони будуть змушені поновлювати кредитування. І це кредитне «потепління» відчують спочатку хороші комерційні позичальники з гарною кредитною історією. Кредитування фізичних осіб до кінця 2010 року не відновиться», — прогнозує Онуфрійчук.

Зі свого ж боку банкіри очікують, що до кінця 2010 року відбудеться зниження кредитних ставок. Через значний дефіцит надійного позичальника між банками розпочалася жорстка боротьба. «Конкуренція призведе до встановлення на кредити цін докризового рівня. Ціни на кредити в гривні та доларах будуть на рівні 2007 року. Вже в кінці поточного року ми можемо очікувати зниження ставок», — уточнив Лавренчук.

На думку ж Охріменка, вартість гривневих кредитів становитиме 17—18% річних.

Але не всі банки збираються робити ставку тільки на великих комерційних клієнтів. Як заявив у коментарі «Дню» головний фінансовий директор «Правекс-Банку» Антоніо Бергаліо, банк готовий інвестувати в малий та середній бізнес. «Але потрібно правильно оцінити кредитні ризики», — пояснив він. Для цього потрібно, щоб на ринку з’явилась єдина структура, яка б збирала всю кредитну інформацію про позичальника. Поки що її немає.

Тим часом, як повідомили джерела «Дня» у банківському колі, один із потужних російських банків готується восени презентувати цілий ряд кредитних продуктів для дрібного бізнесу. А з 2011 року взагалі активно розпочати завоювання цього ринку, на якому сьогодні практично немає конкуренції.