ЩОДЕННИК

17 червня

Проходячи стежками нашого міста (а інакше назвати ту частину пішохідні, що нам залишають припарковані автомобілі, неможливо), можемо побачити блискучі круглики, відкинуті і втоптані на узбіччі. Звичайно, це дрібні гроші монетами в одну або дві копійки, які не бажає підняти найбідніша людина. Розглядається звернення громадян про припинення їхнього випуску. Я підняв таку монетку, почистив її і поклав поряд з одноцентовиком США. Для цієї країни випуск найдрібнішої платіжної одиниці є престижною справою. І хоча я не завзятий нумізмат, у моїй невеликій колекції є мідний цент 1903 року («індіанська принцеса») і сучасний, бронзовий, з портретом Лінкольна. Це два найбільші різновиди, деякі ж одноцентовики, що випускались обмежено, є сьогодні нумізматичною цінністю. За радянських часів над особливим ставленням американців до грошей часто насміхались, але чи не є це не тільки сприйняття їх як еквівалента праці, але і проявом поваги до власної держави?