ЩОДЕННИК

Формула енергії прогресу Миколи Руденка — це онтологічний каркас, що утримує величну споруду економіко-філософського надбання визначного українського інтелектуала. Алгоритм має кілька варіантів. Окремі з них описують розвиток суспільств із тоталітарним та демократичним устроєм.

Розбіжність між варіантами формули зумовлена відмінностями відносин між державою і логосом, який є сукупністю гуманітарних та утилітарних знань, котрими оперують досліджувані мислителем суспільства. Суттєвість цих відмінностей призводить до переважно ентропійного чи антиентропійного витрачання енергії і спричиняє регрес або прогрес суспільств.

Унаслідок некерованості держави логосом та незахищеності логосу державою в суспільстві з тоталітарним устроєм влада стає нерозумною. Обтяжливі для України рудименти тоталітаризму досі обумовлюють ентропійне виснаження енергетичних джерел суспільного добробуту і поступу.

Глобалізація істотно змінює сутнісний зміст демократії. У ХХІ столітті для демократичної держави вже замало бути керованою логосом, а для логосу — захищеним державою. Логос нині повинен набувати достатності — у сенсі сприяння, а не створення загроз продовженню життя на землі.

...Час покаже, чи керуватиметься розумом українська державна влада і щойно обраний її найвищий очільник. Та незалежно від них Україна володіє достатнім економіко-філософським знанням. Саме його належить класти в основу української версії розвитку ідей Ріо, Кіото і Копенгагена.

Варіант формули енергії прогресу М.Руденка, що описує майбутнє людства, — це алгоритм земного безсмертя. Він покликаний і спроможний стати дороговказом руху твореної нами «молодої» української та апробованих загальнолюдською історією «старих» демократій безальтернативним для мешканців планети шляхом.