Естафета справ... судових

Єдиний безперечний факт, про який учора дізналася країна з новин, полягає в тому, що переможець нинішніх президентських виборів в Україні зіткнеться з безліччю проблем. Січнева інфляція, за даними Держкомстату, зросла до 1,8% (до грудня) проти 0,9% у грудні порівняно з листопадом. Індекс цін виробників у січні — 1,9%, що характеризує подальшу цінову ситуацію на роздрібному ринку. Раніше, за два дні до виборів, повідомлялося, що державний борг України 2009 року зріс на 59%, перевищивши встановлений законом граничний рівень на 18,5 мільярда гривень. А от міжнародні резерви країни скоротилися за рік на 16%, або 5 мільярдів дол. Прогнози також досить тривожні. Як вважає голова Нацбанку Володимир Стельмах, для відновлення економіки України до рівня 2008 року знадобиться від чотирьох до семи років.

Несприятливі сигнали лунають і з газової сфери, що вважається ключовою й для бюджету, й для промисловості. У середині січня «Нафтогаз України» лякав Мінпаливенерго втратою, якої може завдати газовому монополісту звільнення хімпідприємств, що є найбільшими споживачами газу, від сплати цільової надбавки до його ціни. Це, як вважають у компанії, загрожує «гострим дефіцитом обігових коштів... і унеможливить своєчасні й повні розрахунки з постачальником імпортного газу».

Але значно грізніше попередження надійшло ще не обраному новому президентові України. Якщо він спробує реалізувати заявлені під час передвиборних перегонів наміри переглянути газові контракти, то «Газпром» може дещо змінити своє ставлення до суперечки за 11 мільярдів кубометрів газу, що триває між Україною та компанією «РосУкрЕнерго». У російській пресі, з посиланням на джерела, обізнані в перебігу відповідних переговорів, наголошується, що 8 лютого спливає термін, коли прем’єр Юлія Тимошенко має розпочати переговори зі співзасновником відомої RosUkrEnergo австрійською Centragas про повернення 11 мільярдів кубометрів газу. «Інакше Україні загрожує судовий розгляд щодо газу, експропрійованого рік тому, на суму 3,5 млрд.дол.», — зазначає джерело. Загрозливо звучить заява керуючого директора Centragas Holding AG Девіда Брауна: «Ми маємо чіткий намір закликати український уряд до відповідальності за свої дії та дії підконтрольної державі монополії «Нафтобаз»: вони мусять поважати й виконувати свої зобов’язання за договором Енергетичній хартії. Більше того, ми рішуче збираємося повернути 11 млрд. кубометрів газу, який вони експропріювали з газосховищ, де цей газ чекав відправки нашим споживачам у Європі». «Якщо Росії запропонують переглянути договори, українському уряду буде пред’явлено рахунок на весь газ RUE за середньоєвропейською ціною», — відверто кажуть московські джерела. Середня ціна на російський газ для України на 2010 рік 326 дол. за тисячу кубометрів. Виходячи із цього, Centragas може вимагати від України 3,586 мільярда дол.

Виглядає так, що ця загроза справила неабияке враження на керівництво українського газового холдингу. Адже дефіцит його бюджету й без того можна порівняти з дефіцитом бюджету країни. Минулої суботи перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Ігор Діденко викладав журналістам суть справи досить різко й нервово: «Компанія, співвласником якої є Дмитро Фірташ, якому надзвичайно комфортно працювалося за часів міністра Бойка та прем’єра Януковича, хоче позбавити НАК «Нафтобаз» 11 мільярдів кубометрів газу з 18 мільярдів, які є на сьогодні. А на кінець відкачування у зв’язку з опалювальним сезоном ми матимемо 12—13 мільярдів. Це надзвичайно серйозна загроза як для енергетичної безпеки нашої держави, так і для постійного постачання енергоносіїв на весь Євразійський континент».

Експерт «Дня» Олександр Нарбут вважає, що Діденко мав декілька причин, аби нервувати. «Перша — це слабкі політичні позиції команди, що керує «Нафтогазом» і, відповідно, усвідомлення того, що доведеться передавати естафету, а можливо відповідати за те, що було зроблене. Зокрема, й за 11 мільярдів кубометрів газу, отриманих на вельми сумнівних підставах. Ця операція була позбавлена юридичної чистоти й активно критикувалася експертами. Отже грунт для хвилювань є. Як і для того, щоб побоюватися програшу в Міжнародному суді, не зважаючи на те, що українську сторону там представляють дуже відомі й досвідчені в таких справах адвокатські компанії». Експерт вважає, що ймовірність втратити зазначений обсяг газу або виплатити його вартість для України є досить високою. «Крім того, — говорить Нарбут, — не можна виключити і штрафних санкцій за те, що РУЕ не могла скористатися цим ресурсом для виконання своїх зобов’язань перед європейськими споживачами». Експерт не виключає російського сліду в цьому конфлікті, але все-таки стверджує, що будь-якій українській владі доведеться вирішувати російську проблему, й питання газових контрактів буде одним із складових.