Коротко / КУЛЬТУРА

Весільний анекдот

У Київській опереті поставили комічну оперу Жака Оффенбаха. Вистава «Ключ на бруківці, або Пригоди весільної ночі» увійшла до репертуару малої сцени — Театру у фойє. Її поставив художній керівник Театру оперети Богдан Струтинський, диригент-постановник Вадим Перевозніков, диригент — Оксана Мадараш, сценографія Світлани Павліченко, художник по костюмах — Ірина Давиденко. Головні ролі виконують (по черзі) кілька составів акторів. Так, над образом Флорестана працювали: Гнатюк, Ордиський та Яровий, Мартена — Павінов і Авдєєв, у ролі Сюзон виконують чотири актриси: Калінкіна, Красовська, Приймак і Середа-Годун, а Розіти — три: Гаврилюк, Беспалова-Примак і Грегорчак. — Нашій публіці «Пригоди...» — твір мало відомий, — розказав Богдан СТРУТИНСЬКИЙ, — проте він з прекрасною музикою Оффенбаха, яка готувала його майбутню знамениту оперету «Орфей у пеклі». В музиці цієї комічної опери автор є водночас і режисером, а якщо уважно прислухатися, можна помітити прописані мізансцени руху, міміки, жестів. До того ж, дуже складні вокальні партії, тож така вокальна спроба, на мою думку, буде дуже корисна нашим акторам-співакам. До речі, у концертах деякі арії вже виконувалися нашими артистами. Цього разу я використовую розширений простір, залучаючи і друге фойє театру. У «Пригодах весільної ночі» всього чотири персонажі — Сюзон, Розіна, Флорестан та Мартен. Сюжет комічної опери насичений курйозами та несподіванками, через які герої весь час перебувають на межі комічного та драматичного. Соковиті вокальні номери додають динаміки дійству та яскраво ілюструють витончену комедію ситуацій. Для себе я визначив цей жанр як «французький анекдот». А за суттю — кіч над оперою, повідомляє Яна ІВАНИЦЬКА.

Частинка України на «Music Niagara»

Кожний виступ Миколи Сука — це свято для шанувальників музики. Цього піаніста можна назвати дипломатом, бо він робить благородну справу — наводить мости дружби між Україною та США. Мені пощастило побувати в місті Niagara-on-the-Lake де відбувся XI музичний фестиваль, так звана «Music Niagara». В 35-ох концертах цьогорічного сезону брали участь 71 артистів. Одним із них був піаніст Микола Сук, який виступив в Аддісон-залі церкви св. Марка. Концерт був рекламований як «The Best of Beethoven». У програмці про виконавців Микола Сук поданий як український-американський піаніст. Він на киянин, музичну освіту здобув у Києві та Москві. Сук не тільки виконавець камерної музики — піаніст-соліст, а й педагог. Свою кар’єру музиканта Микола розпочав у 8 років, а потім, вже як професійний піаніст об’їхав з концертами чотири континенти, лауреат міжнародних конкурсів. Приїхавши до Америки, він викладав у різних музичних школах та університетах, а з 2001-го живе у Лас Вегасі, викладає в Університеті Невада Лас Вегас (відділ клавішних інструментів).Цього року на фестивалі Микола Сук виконував твори, які рідко звучать. Він енергійно розпочав грати «Фантазію» Бетховена опус 77. Цей твір повний контрастів ліричних і драматичних. Після бурхливих оплесків піаніст виконав «Фантазію» Ліста на тему увертюри «Руїни Атен» оп.113 Бетховена. А останнім твором першій частині вечора була Соната оп. 27 — так звана Moonlihgt sonata (твір часто виконуваний, але рідко коли так поетично, як це грає Сук)... І друга частина вечора коли прозвучав Перший концерт Бетховена дуже сподобався меломанам. Треба відзначити, репертуар піаніста дуже різноманітний: світова класика і твори сучасних композиторів, зокрема, українських, які спеціально пишуть для Миколи Сука. Це, зокрема, такі майстри, як Валентин Сильвестров, Іван Карабиць, Мирослав Скорик та інші, повідомляє Оксана БРИЗГУН-СОКОЛИК.

Тільки класика!

У Центрі візуального мистецтва Києво-Могилянської академії проходить виставка-перформанс «500 книжок світової гуманітарної класики», передає УНІАН. Її присвячено десятій річниці діяльності програми «Соціальний капітал та академічні публікації» Міжнародного фонду «Відродження», за підтримки якої в Україні перекладено та видано понад 500 класичних творів світової гуманітаристики. У залах виставки — філософському, історичному, літературному та суспільно-політичному — представлені надбання світової культури. У глядача виникає відчуття контакту з життям спільноти перекладачів — людей, які роблять доступними тексти, що вплинули на розвиток європейської думки. Так, у залі художньої літератури відвідувачі стають учасниками «безумного чаювання», під дією парадоксальних чар якого книжки перетворилися на гральні карти — представлена виставка графічних робіт чотирьох художників-графіків та ілюстраторів Матвія Вайсберга, Віктора Гукайла, Михайла Москаля та Людмили Бруєвич. На виставку, що триватиме до 20 листопада, запрошуються всі, кому не байдужа тема світової культури та української книги.

До слави вилізти по... «Драбині»

У Львові відбудеться VI Міжнародний театральний фестиваль. Він називається «Драбина», основна його увага спрямовуватиметься на сучасну драматургію. Вистави представлятимуть вісім труп: театру «У моста» (Росія), творчої майстерні «Театр у кошику«(Львів), Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, театрів Krzywa Scena (Польща), «Жуки» (Донецьк), «Палепе» (Литва), «Ага-Т» (Луганськ) та мім-дуету Next step (Рівне). Відбудеться також читання дебютного твору культового британського драматурга Сари Кейн «Підірвані» за участі акторів Львівського академічного театру ім. Л. Курбаса Олега Стефана та Мирослави Рачинської і німецького драматурга, колишнього львів’янина Павла Ар’є. У рамках «Драбини» передбачено: круглі столи, майстер-клас керівника пермського театру «У моста» Сергія Федотова, присвячений драматургії ірландця Мартіна МакДонаха та акторському методу геніального російського актора, педагога і режисера Михайла Чехова, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.