ЩОДЕННИК

19 травня

Все! Вирішено! Завтра ж, зранку, ти знайдеш в трюмо вже декілька місяців тому сховану губну помаду й у понеділок на 18-у годину обов’язково підеш у сільський Будинок культури, куди в думках ідеш уже чи не з півроку, так наказала я собі одного п’ятничного квітневого дня, копирсаючись у городі. І наступного понеділка з приятелькою, з якою живемо на одній вулиці, ми пішли-таки на заняття сільського хору. І відспівали втрьох усю репетицію, з насолодою пірнаючи в кожну відому чи нову для нас пісню з репертуару «Джерела». І хоч за вікнами несподівано скоро загосподарювали сутінки, адодому не хотілось. Не хотілось, щоб закінчилась зустріч людей, які сиділи поряд, виплескуючи у своїх голосах безліч почуттів і, здається, думали те ж саме, що й ми. Всі співаки — односельці. І тому знаєм, що кожен із них приніс сюди свою згорьовану чи зболену, заклопотану чи ображену душу, або й як цю нестару ще жіночку Катю Биховченко з голосом незабутньої Раїси Кириченко привела сюди вічна і непереборна любов до пісні, передана їй предками з глибини віків.А тут вона, душа, викупавшись у народній пісні, очиститься, оживе, вирівняється і завтра вийде в цей білий світ із новою силою та мудрістю, що спонукатимуть її до добрих справ.