«А що третій празник — Святе Водохреща...»

Скупатися в холодній, майже крижаній воді, та освятити воду — основні обряди святкування Водохреща. Саме так учора українці відзначали останнє свято новорічно-різдвяного циклу, відоме ще й як Йордан. Споконвіку люди вірять, що вода цього дня набуває особливих магічних властивостей. Тому й святять воду в кожному місті та селі, де є церква, а ще — купаються в ополонках: щоб бути здоровими увесь рік. У столиці головним осередком святкового дійства вже кілька років поспіль лишається Гідропарк. Саме тут зібралися на Водохрещу десятки киян та гостей міста.

Напередодні свята, 18 січня, православні відзначали Водохресний святвечір. Дехто називає його Голодною кутею — цілий день люди постують, а починають вечерю тільки тоді, коли на небі з’явиться перша вечірня зоря. На стіл подають лише пісні страви. Уранці ж усі бажаючі ідуть до церкви святити воду.

Якщо вірити давнім переказам, то освячена цього дня вода — цілюща, оскільки здатна вилікувати від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, а також нею освячують храми й домівки.

До речі, водохрещенська вода не псується, не має запаху і зберігається протягом року. Це загадковий факт, який вчені можуть лише констатувати, пояснити його природу — вони не в силі. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже цього дня, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба. За давньою традицією церемонія освячення води на Йордана відбувається просто неба — на берегах річок і струмків. Не порушують цих звичаїв і сьогодні. У Києві приготування до свята розпочалися за кілька днів до Водохрещі, зокрема, у Гідропарку підготували спеціальний поміст для охочих скупатися, а також вирубали величезний хрест із льоду — його обливали буряковим квасом під час освячення хреста та ополонки. Раніше процес водосвячення супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями: так проганяли зиму. Згадали цей звичай і вчора у Гідропарку: стріляли зі справжньої козацької гармати та рушниць. А завершилося свято частуванням пиріжками та узваром і козацькими забавами. Найважливіша з них — змагання за «орден» (хрест із льоду) між парубками. За народними віруваннями, той, хто його отримає, матиме багато щастя та удачі.