Боротьба з корупцією по-німецьки

У Німеччині корупція вважається важким злочином і, відповідно, до цього питання серйозно ставляться правоохоронні органи. Боротьбою з цим явищем займаються незалежно одне від одного кілька структур: міністерство внутрішніх справ, поліція, прокуратура і суди кожної з 16 федеральних земель та Берліна як окремої одиниці.

Як повідомив українським журналістам начальник управління боротьби з корупцією міністерства внутрішніх справ федеральної землі Берлін Стефан Пітч, правоохоронні органи у партнерстві з прокуратурою можуть вести справи щодо як простого службовця, так і заступника міністра. За його словами, до потенційних клієнтів відомства можна включати 100 тис. працівників адміністративних структур.

Пан Пітч відзначив, що в німецької поліції менше компетенції у сфері переслідування правопорушень у порівнянні з аналогічними структурами у Східній Європі. Це пояснюється тим, що господарем конкретної справи є прокуратура, яка задає тон ходу справи. Але, зважаючи на те, що в Берліні лише 300 прокурорів, а щороку заводиться приблизно 500 тис. справ, то чимало розслідувань доводиться вести поліції. Разом з тим кількість суто корупційних справ на рік становить приблизно дві сотні. Крім того, з корупційними справами пов’язані інші правопорушення, крадіжки, злочинна змова, розголошування службової таємниці.

У німецькій криміналістиці корупція за складом злочину класифікується на шість типів. Проста корупція визначається як надання переваги і отримання переваги. Інакше кажучи, одна сторона дає, інша бере. За винятком надання переваги, у даному типі корупції немає будь-якого іншого правопорушення. Однак склад злочину полягає в тому, що одна сторона дала перевагу, а інша нею скористалася. Як зазначив пан Пітч, законодавці сформулювали це положення таким чином, щоб покласти край підживлюванню корупційних правопорушень. Адже за безкоштовними квитками на концерт чи запрошенням до ресторану можуть слідувати тяжчі злочини.

Старший комісар з кримінальних розслідувань міністерства внутрішніх справ федеральної землі Берлін Міхаель Ульберт навів конкретний приклад такої корупції. За його словами, поліції вдалося розкрити схему корупційної видачі водійських посвідчень. Повноваження надавати водійські права покладено на дві служби, працівники яких фактично мають статус службовця. Власники автошкіл почали видавати працівникам служби нагляду подарунки у вигляді фруктових наборів — і нічого за це не вимагали. Потім стали видавати гроші, щоб інструктори могли самі собі купити продукти. Взамін власники автошкіл вимагали, щоб учні цієї школи користувалися особливою доброзичливістю, щоб інструктори не перевіряли наявність знань. Таким чином виявилось, що майже тисячі людей отримали посвідчення, не знаючи правил.

Розкрити цю справу допоміг анонімний сигнал. Узагалі більшість справ з корупції відкривається на основі анонімних повідомлень, зізнався пан Ульберт. Потім свою роботу зробили поліцейські, які зафіксували за допомогою інструментів спостереження випадки, коли інструктор підказував учню правильну відповідь. Цього інструктора було засуджено до ув’язнення терміном на три роки. Крім того, конфісковано всі хабарі, які зберігалися у нього на квартирі. Зазвичай після відбуття покарання у злочинця-корупціонера не залишається власності. А чиновники позбавляються дуже великої пенсії та інших пільг.

До інших видів корупції належить розголошення державної таємниці, надання інформації, хабарі приватних компаній державним службовцям з метою отримання великих замовлень у держави. Загалом, вважає пан Ульберт, корупція може проникати у всі сфери, у тому числі у приватних структурах. Часто конкуренція спотворюється, якщо якась компанія за «домовленістю», інакше кажучи, — в обмін на якусь перевагу, розміщає товар на видному місці у магазині.

Пан Пітч сказав журналістам, що не володіє інформацією про випадки корупції в поліції: «Підкупати когось у нашій структурі немає сенсу, бо вирішальним органом у сфері кримінальних справ є прокурор, а судові справи відкриває суд», — зазначив він. Також немає корупції серед учителів, які отримують нормальну зарплату і до того ж практично всі є державними службовцями. І якщо їх буде засуджено за корупцію, то вони втратять прекрасну пенсію. Згідно із законодавством, якщо чиновника позбавляють волі на один рік, то він втрачає свій статус і все пенсійне забезпечення.

За його словами, в Німеччині велику увагу приділяють профілактиці корупції. Зокрема, всі державні органи готують атласи корупційних загроз, визначаючи, які структури можуть стати об’єктом корупції. При цьому в кожному органі існує внутрішня ревізія — орган корупційного нагляду. А робоча група з профілактики корупції керівництва виходить на сенат і уряд федеральної землі. Тим самим забезпечується не лише координація, але й розробляється концепція профілактики корупції. Як пояснив пан Пітч, основою концепції є підвищення кваліфікації працівників у плані боротьби з корупцією, щоб забезпечити єдине ставлення до цього явища.

«Профілактична робота в цій сфері є важливішою, ніж переслідування злочинця, який скоїв злочин. Але ми без роботи не залишимося», — відзначив начальник управління боротьби з корупцією міністерства внутрішніх справ федеральної землі Берлін.

На його думку, для України в її зусиллях по боротьбі з корупцією потрібно забезпечувати працівникам такий оклад, щоб вони не були зацікавлені в корупційних діях. Також важливо, щоб до боротьби з корупцією долучалися усі шари населення.