Легка політична незгода між НАТО і ЄС
Кавказ переживає сплеск дипломатичної активності. До Грузії прибули представники 26 країн — учасниць Північноатлантичного альянсу на чолі з генеральним секретарем Яапом де Хоопом Схеффером. Вони взяли участь у засіданні комісії НАТО — Грузія. Головна мета візиту євроатлантичних дипломатів — оцінити, наскільки успішно Грузія виконує умови отримання статусу кандидата в члени Альянсу.
Візит представницької делегації НАТО до Тбілісі проходить напередодні неформальної зустрічі міністрів оборони Альянсу, що відбудеться в Лондоні 18—19 вересня. Ситуація на Кавказі в світлі російсько-грузинського конфлікту стане однією з найважливіших, що обговорюватимуть міністри. Це ж питання обговорюється під час зустрічей Схеффера з президентом Михайлом Саакашвілі та прем’єром Ладо Гургенідзе, а також представниками опозиції, громадськості й міжнародних організацій. Генеральний секретар Північноатлантичного союзу відвідає місто Горі, яке в серпні зазнавало нальотів російської авіації.
Комісію НАТО—Грузія заснували в серпні 2008 р. «для моніторингу подальшого розвитку відносин і виконання рішень про наміри Грузії здобути членство в НАТО». Під час роботи комісії в Тбілісі відбулося підписання рамкового документа та презентація нової структури.
Хоча візит представників Ради НАТО планувався ще декілька місяців тому в рамках інтенсивного діалогу, що ведеться сторонами, однак набув нового значення зважаючи на останні події на Кавказі. І, безсумнівно, є політичною підтримкою Грузії. Чого вона дуже потребує. НАТО погодилося надати Тбілісі допомогу в низці областей. Зокрема, йдеться про допомогу у визначенні розміру збитків, завданих Росією цивільній інфраструктурі, та оцінку стану Міністерства оборони й збройних сил, а також сприяння у відновленні системи повітряного сполучення й розробку рекомендацій щодо характеру кібератак, яких зазнали інформаційні мережі органів влади Грузії на початку воєнної фази конфлікту. Декілька днів тому країну відвідала група експертів НАТО, котрі займалися попередньою оцінкою руйнувань і визначали обсяг необхідних коштів. Як пише газета «Комерсант», «швидше за все, НАТО вирішить допомогти Грузії відновити систему контролю над повітряним простором, передусім радари. Крім того, Альянс може фінансувати відновлення зруйнованих бомбардуванням аеродромів Марнеулі, Сенакі, Копітнарі й Вазіані». У той же час, у Брюсселі заперечують, що Альянс надаватиме Тбілісі пряму військову допомогу. «Робота буде сконцентрована на наданні Грузії конкретної допомоги й втіленні в життя рішень Бухарестського саміту щодо членства Грузії в НАТО», — заявив учора держміністр з питань євроінтеграції Георгій Барамідзе. Швидше за все, надання прямої військової допомоги візьмуть на себе США на основі двосторонніх договорів. Як відомо, за океаном уже виділили Грузії майже 1 млрд. доларів, зокрема й на військову допомогу.
Засідання ради НАТО в Тбілісі викликало в Грузії величезний інтерес. Його вже назвали «історичним». Сам факт візиту представницької делегації під керівництвом генсека Альянсу Яап де Хооп Схеффера офіційний Тбілісі розцінює як політичну підтримку, як однозначну підтримку територіальної цілісності країни. Грузинські експерти вважають, що серпневі події продемонстрували НАТО необхідність прийняття Грузії до альянсу. Вони вважають, що керівництво країни постарається переконати НАТО: зближення країни з Альянсом є одним із найважливіших шляхів виходу з кризи. Як сказав голова комісії із зовнішніх зв’язків парламенту Грузії Лаша Жванія, «проведення засідання в Тбілісі — це серйозний сигнал для регіону, так само, як і для міжнародного співтовариства».
Сенсацією напередодні зустрічі в Тбілісі стала заява Схеффера в інтерв’ю британській газеті The Financial Times. У ній він назвав домовленість про виведення російських військ з Грузії, укладену президентом Франції Ніколя Саркозі й президентом Росії Дмитром Медведєвим 8 вересня, «неприйнятною», оскільки вона передбачає надто великі поступки Москві. Схеффер не згоден із тим, що Росії, яка обіцяла вивести сили з буферних зон, дозволено зберегти військову присутність в обох сепаратистських регіонах. Таким чином, вважає генеральний секретар НАТО, була порушена первинна угода з шести пунктів, яка передбачала повернення до статус-кво, що мало місце до початку конфлікту. «Варіант збереження російських військ у Південній Осетії й Абхазії неприйнятний», — підкреслив Схеффер. НАТО закликає до мирного й стійкого розв’язання конфлікту на основі дотримання суверенітету й територіальної цілісності Грузії. У зв’язку з цим у Брюсселі чекають, що Москва виведе свої війська відповідно до домовленостей президентів Дмитра Медведєва й Ніколя Саркозі, а також перегляне рішення про визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії.
Висловлювання генсека НАТО йде врозріз з м’якішою позицією Євросоюзу. ЄС вважає за краще не фокусувати увагу на питанні перебування російських військ власне в Абхазії та Південній Осетії, маючи намір відкласти обговорення цієї проблеми на майбутнє, можливо, найближче.
Експерти розходяться в думці про те, наскільки далеко можуть зайти протиріччя між Євросоюзом і НАТО з грузинського питання. На думку президента Інституту стратегічних оцінок Олександра Коновалова, «Євросоюз насправді солідарний із США, але змушений пом’якшувати позицію... Якщо Саркозі поки не загострював на цьому увагу під час зустрічі з російським президентом, то лише тому, що переговори й так мало не зайшли в глухий кут. Насилу вдалося домовитися про те, щоб Росія зняла блокпости на основній частині Грузії, а питання про російські війська в невизнаних республіках так і залишилося невирішеним». Протилежної думки дотримується декан факультету світової економіки та політики Вищої школи економіки Сергій Караганов. Він вважає, що серйозні розбіжності між Європою та ЄС існують, але позиція НАТО мало вплине на перебіг урегулювання: «Генсек НАТО просто хотів зробити приємне грузинам, і його заяву не можна розглядати як щось більше, ніж політичний жест».
Директор російських програм американського Інституту світової безпеки Микола Злобін не вважає, що Європі доведеться шукати спільну мову й з Америкою, й з Росією: «Як відомо, НАТО — це де-факто ЄС плюс США, тобто розкол між організаціями зростатиме залежно від того, чи зможуть Америка та Європа виробити спільну позицію. Це в будь-якому разі доведеться робити, адже чинний статус-кво не влаштовує ні американців, ні європейців, ні Москву. Таким чином, пошук компромісу неминучий. А компроміс — це коли всі незадоволені, тому що всім довелося піти на поступки».
Виглядає так, що в Москві дещо переоцінюють глибину розходжень між НАТО та ЄС з грузинської проблеми. Форсоване нарощування російської військової присутності в Південній Осетії й Абхазії викликає побоювання навіть у тих, хто був налаштований досить м’яко по відношенню до дій Росії. Про це свідчить напруженість у переговорах між Саркозі й Медведєвим і вимушений відхід російських військ із власної території Грузії. Варто зазначити, що саме російсько-грузинський конфлікт дозволив керівництву НАТО заговорити про плани прискореного включення Грузії до свого складу, тому передбачати відстороненість Альянсу від конфлікту — це не більше, ніж видавати бажане за дійсне. Логіка розвитку конфлікту вестиме до дедалі більших розбіжностей між Європою та Росією, на яких гратимуть США.
