Позитиви й негативи у ціновій сфері

ЩО ДОБРЕ?

Перше. Зростання споживчих цін уповільнилося в порівнянні з травневим показником. Це третій з початку року спад інфляційного тиску після березневого сплеску (3,8%). Можна вважати, що в Україні формується дезінфляційна тенденція — 3,1% у квітні, 1,3% у травні й 0,8% у червні. Вперше з серпня 2007 року інфляція була меншою 1%. Уперше вона стала на 0,2% нижчою, ніж в Росії, що сприятиме експорту.

Друге. Рік тому в червні стартував різкий сплеск інфляції (2,2%). Наразі маємо її місячний спад (0,8% до травня). Уперше в цьому році уповільнилося до 29,3% і зростання споживчих цін у річному вимірі (проти 30,2% у квітні та 31,1% у травні).

Третє. Дефляція, яку чекав уряд, не прийшла. Це добра новина, оскільки падіння цін є також небажаним порушенням цінової рівноваги, як і їх підйом.

Четверте. Продовольча інфляція була найменшою в поточному році (0,6%).

ЩО НЕДОБРЕ?

Перше. Споживча інфляція всупереч анонсам не тільки не зупинена, але і є вищою ніж в середньому для червня за 1997—2007 роки (0,6%).

Друге. Хоча база порівняння (червень 2007 року — 2,2%) була сприятливою, зростання споживчих цін було істотним (на 0,2% вище червневого мегатренду).

Третє. Після травневого гальмування до 3,7% зростання цін виробників знову прискорилося до 4,2%, що закладає новий імпульс майбутній інфляції роздрібних цін. 29,4% з грудня — це новий історичний максимум для цін виробників!

Четверте. Інфляція тарифів була найвищою в цьому році (2,0%).

Отже, аналіз не дає підстав для релаксу та надмірного мажору в оцінках ситуації, а також іраціональної істерії (щодо неподолання висхідного руху цін). Я б радив триматися нейтральної тональності оцінок...

Бравуру слід уникнути. Надійного розвороту інфляційного тренду в сторону зниження ще не відбулося: бо мав місце ситуативний вплив сезонності й ефект бази порівняння. Крім того, не можна вважати надійними й фундаментальними антиінфляційними чинниками експансію імпорту і адміністративне стримування інфляції товарних інтервенцій з Держрезерву. Слід також занепокоїтися новим сплеском тарифного ралі (2,0% до травня), черговим істотним підйомом оптових цін (4,2%), високою динамікою подорожчання палива та хлібопродуктів (відповідно 4,0% та 3,1%).

Необхідно рахуватися і з тим, що потребуватиме певних зусиль подолання наслідків квітневої і червневої розкутості в ін’єкціях ліквідності з боку Мінфіну й Нацбанку. Вичерпується і позитивний антиінфляційний вплив адекватної монетарної політики грудня—лютого. Залишилася позаду і фіскальна стриманість уряду в квітні—травні. Казначейський рахунок починає «худнути». Розкрутка інфляційних очікувань в процесі навколобюджетної дискусії додає теж руху споживчих цін доверху.

Песимізм щодо перспектив відновлення цінової стабільності був би також зайвим. Посилення обмінного курсу, що триває з березня, не встигло вичерпати потенціал свого понижувального впливу на споживчі ціни. Натомість тиск на ціни грошової експансії III кварталу та грудня 2007 року, здається, уже дисконтований в діючих цінах. Починає уповільнюватися і зростання номінальних доходів. Є небезпідставні сподівання і на збільшення пропозиції сільськогосподарської продукції.

Тож для надання сталого характеру позитивним процесам необхідно, щоб Нацбанк оптимізував, посилив мобілізаційні заходи, здійснив сигнальне підвищення всіх процентних ставок для протидії загрозі вторинної інфляції (ефектів другого кола), прийняв і невідкладно ввів у дію постанову, що регулює динаміку споживчого кредитування через механізм резервних вимог під зовнішні запозичення. Уряд же — щоб загальмував активність у сфері руху тарифів на комунальні послуги й утримався від нових суттєвих ін’єкцій ліквідності з Казначейського рахунку...