Аргументи Вітольда Фокіна
Учора гостем «Дня» був перший прем’єр-міністр незалежної України Вітольд Фокін. До свого прем’єрства пан Фокін працював у Держплані СРСР. У жовтні 1990 року став виконуючим обов’язки голови Ради Міністрів України. У листопаді того ж року був затверджений на цій посаді. 1992 року Фокін подав у відставку. Учора в нашій редакції Вітольд Павлович, згадуючи своє рішення залишити прем’єрську посаду, зізнався: «Я приніс себе в жертву». Мовляв, якби вчора знав, як будуть розвиватися події, що буде сьогодні, напевно, вчинив би інакше.
Емоційно, різко і десь навіть радикально оцінює Вітольд Павлович політику, що проводиться нинішньою владою. З нотками досади говорить, що сьогоднішня влада щонайбільше використовує вчорашні резерви, в гіршому випадку — знищує їх, розбазарює, не створюючи при цьому нічого нового.
«Політичні події диктують тактику поведінки уряду», — зазначає пан Фокін, натякаючи при цьому, що, по-перше, роботи-то, по суті, немає ніякої, є її імітація, по-друге, популізм на вищих ешелонах української влади просто зашкалює. На запитання, куди це приведе, наш гість відповідає безапеляційно — в провалля.
Вельми песимістично оцінює Вітольд Фокін і актуалізований нині конституційний процес, запевняючи, що Основний Закон буде написаний «під Президента». «Віктор Ющенко каже, що ключовою місією нової Конституції повинне стати досягнення єдності у всіх гілках влади. Я вважаю, це помилковим підходом, квазіправовим полем. Так, сьогодні є крайня необхідність створити нову Конституцію. Однак конституційний процес — це вимоги та умови народу до влади».
Корупція у вищих ешелонах влади — проблема, на яку екс-прем’єр реагує не просто емоційно — гранично радикально. Каже, єдиними ліками проти цієї «епідемії» є... повернення до смертної страти.
Детальніше про оцінки українського минулого, теперішнього й майбутнього в аргументах непересічної особистості та серйозного політика — Вітольда Фокіна читайте в найближчих номерах «Дня».
