Злочинність б’є рекорди

Минулого року показник злочинності в бюджетно- фінансовій сфері України досяг найвищої за останні шість років позначки. На 93 зі 100 перевірених Головним контрольно-ревізійним управлінням (ГоловКРУ) підприємств були виявлені фінансові порушення. Повідомляючи про це, голова ГоловКРУ Микола Сивульський зазначив, що порушень, які призвели до незаконних і нецільових витрат, до недостачі ресурсів і недоотримання належних доходів бюджетними установами й іншими суб’єктами господарювання, виявили на 2,2 мільярда гривень. Це, як зауважив Сивульський, є найвищим показником за останні сім років. Але й сума виявлених порушень, які не призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, минулого року збільшилася в півтора рази порівняно з 2006 роком і становила 16,2 мільярда гривень.

Представники ГоловКРУ занепокоєні такою ситуацією. Вони підкреслюють, що «показник злочинності» не лише перевищів 90% бар’єр, а й наблизився до 95%: на початку року перевірка виявила ще два підприємства, які минулого року не цуралися махінацій. «Рівень фінансовий — бюджетної дисципліни в державному й комунальному секторах залишається дуже низьким», — вважає Сивульський. Голова ГоловКРУ вважає, що посадові особи, які керують держкоштами, часто не знають міри й не розрізняють суспільні матеріальні блага та свої власні.

З Сивульським погоджується заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук: «На думку Мінфіну, основною причиною такої ситуації є те, що на даний момент як керівники центральних органів виконавчої влади, так і керівники всієї бюджетної сфери, а також керівники держсектора економіки, не відчули остаточно зміни ситуації й не відчули своєї відповідальності за те, що це суспільні прибутки, а не зароблені ними особисто гроші. Тому й виходить така ситуація, за якої ми на виході маємо такі недоліки».

За словами Матвійчука, обсяг виявлених порушень й сфері незаконних і нецільових витрат минулого року порівняно з 2006 роком зріс на 71%. Зокрема, в бюджетному секторі — більш як удвічі. І це незважаючи на те, що, за словами Матвійчука, кількість працівників контролюючих органів з кожним роком зростає.

Така ситуація підштовхнула Мінфін і ГоловКРУ розробити систему внутрішнього фінансового контролю в Україні, впровадити яку намічено вже цього року. Вона передбачає створення в органах держсектора структур для внутрішнього контролю й внутрішнього аудиту. З їхньою допомогою сподіваються забезпечити незалежну оцінку діяльності установи та гармонізацію систем внутрішнього контролю й зовнішнього аудиту.

«Структури внутрішнього контролю й аудиту будуть ефективними лише за умови, коли ми здійснимо системну реорганізацію фінансового управління. Доти доки мер, голова адміністрації, міністр або керівник відомства розпоряджатиметься матеріальними та фінансовими ресурсами, ці контролюючі структури будуть недієздатними». На підтвердження своїх слів Матвійчук навів приклад Франції: «З досвіду Франції, де сьогодні рівень порушень у цій сфері один з найнижчих, такі структури внутрішнього аудиту ефективні там, де керівник права підпису фінансових документів і розпорядження матеріальними ресурсами не має».

Побудова системи внутрішнього контролю неможлива без зміни ідеології, вважає начальник Управління гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю Марина Бараніна. Вона озвучила головні завдання відповідних служб — створення нормативної бази, початкове навчання 40 працівників з питань внутрішнього контролю та тренінги для ста майбутніх внутрішніх аудиторів держсектора. За допомогою пілотних проектів, які будуть здійснені цього року, працівники десяти міністерств отримають можливість на практиці побудувати систему внутрішнього контролю, а в п’яти з них будуть проведені пілотні внутрішні аудити.

Володимир Матвійчук зазначив, що система контролю має відповідати системі управління й завданням, що здійснюються на цьому етапі. «Система внутрішнього контролю має орієнтуватися не лише на виявлення порушень, а й на запобігання ним», — вважає Матвійчук. Крім того, за його словами, часто ми бачимо, що кошти використані начебто без порушення законів, але фактично це марнотратство, безгосподарність або непрофесійне управління. Навіть не порушуючи закону, підкреслюють експерти, можна використати кошти не за призначенням і завдати збитків державі.

ДО РЕЧI

Нещодавно СБУ й Луганська обласна прокуратура викрили механізм незаконного використання посадовими особами органів місцевого самоврядування коштів держбюджету. Схема проста — необгрунтоване перерахування великих сум для погашення неіснуючої заборгованості міських рад тепло-, водо- та енергопостачальним підприємствам. Посадові особи порушили порядок витрат коштів держбюджету, передбачений статтею 51 Бюджетного кодексу України, а також вимоги інших нормативних актів, використавши бюджетні кошти в особливо великих розмірах усупереч їхньому цільовому призначенню.

Чиновники одного з місцевих органів самоврядування склали акт звірки розрахунків з енергопостачальником, на підставі якого було сплачено п’ять мільйонів 70 тисяч гривень бюджетних коштів, хоча міська рада не мала заборгованості теплоенергопостачальникам, повідомляє прес-центр СБУ. В іншому випадку чиновники оформили фіктивні документи розрахунків, до яких внесли неправдиві відомості про існування заборгованості тепловикам з компенсації витрат, пов’язаних з наданням пільг ветеранам і інвалідам війни, й незаконно перерахували на рахунок підприємства теплопостачання 1,2 мільйона гривень бюджетних коштів.

За цією ж схемою посадовими особами були сплачені неіснуючі борги «Теплокомуненерго» й управлінню водопровідно-каналізаційного господарства, на рахунки якого незаконно надійшло 320 тисяч і 1,16 мільйона гривень, підкреслюють у прес- центрі СБУ. Наслідками нецільового використання великих сум державних коштів стало зменшення бюджетного фінансування пільг і субсидій в інших містах, і районах області.