Коротко / ПЛАНЕТА

Вірменія робить більш жорстким закон про мітинги

Мерії і муніципалітети Вірменії на підставі даних поліції та служби національної безпеки тепер мають право заборонити проведення масових заходів. Такі дії ґрунтуватимуться на внесених парламентом Вірменії поправках до закону «Про проведення зборів, мітингів, ходів і демонстрацій». У тексті закону зазначається, що така заборона може бути накладена «якщо за достовірними даними дії мітингувальників спрямовано проти конституційного порядку, на розпалювання національної, расової, релігійної ненависті, пропаганду війни та насильства». На думку голови комітету з державно-правових питань Рафіка Петросяна, «представники чотирьох парламентських фракцій, які підтримали законопроект, спираються на необхідність здобуття уроків із єреванських подій 1 березня, коли масовий мітинг перетворився на масові заворушення, внаслідок чого вісім осіб було вбито, а декілька десятків дістали поранення». Своєю чергою, опозиція вважає, що прийняті поправки накладають сильні обмеження на можливість проведення масових акцій. «Це закон про «непроведення» мітингів», — вважає представник фракції «Спадщина» Армен Мартиросян.

Україна претендує на місце в Раді з прав людини

Україна збирається домагатися нового мандата на своє членство в Раді з прав людини на термін із 2008 до 2011 року. Про це повідомляється в листі Постійного представництва України при ООН на ім’я голови Генеральної Асамблеї ООН. Згідно з вимогами, члени Ради повинні дотримуватися високих стандартів захисту прав людини, а якщо їх буде викрито в масовому та систематичному порушенні прав людини, то їхнє членство в Раді може бути припинене двома третинами членів Генасамблеї. У травні минулого року Білорусь не змогла стати членом Ради з прав людини, отримавши 78 голосів із 192 держав-членів ООН. У складі Ради з прав людини — 47 держав-членів. 2006 року було обрано всіх 47-х членів Ради, проте було вирішено, що в перехідний період частина з них обиратиметься не на три роки, а на рік і два, з тим, щоб забезпечити спадкоємність у новому органі. Зараз до складу Ради від цієї групи входять Росія, Азербайджан, Україна, Румунія, Словенія та Боснія і Герцеговина. Вибори нових членів Ради пройдуть у травні.

Москва та Вашингтон підготують стратегічний документ

Росія та США домовилися підготувати стратегічний рамковий документ, який охоплюватиме всі сфери співпраці двох країн, повідомила держсекретар США Кондолізза Райс. «Ми погодилися, що треба створити певний документ спільної стратегічної рамкової системи, в якому ми можемо відобразити ті елементи, щодо яких президенти РФ і США домовилися і який включатиме всі елементи співпраці між США та Росією», — сказала Райс учора на прес-конференції у Москві стосовно підсумків російсько-американських консультацій у форматі «два плюс два». Як зазначила К. Райс, «є певні питання, які вже повністю обговорено, а є такі, про які ще належить говорити, працювати». Серед питань, які, за словами К. Райс, «ще вимагають доопрацювання — це питання стратегічних взаємовідносин, скорочення озброєнь, що робити після закінчення договору про стратегічні наступальні потенціали і закінчення договору СНВ-1». Міністр оборони США Роберт Гейтс повідомив, що в ході російсько-американських переговорів у форматі «два плюс два» обговорювалися запропоновані американською стороною заходи підвищення довіри у сфері ПРО.

Бельгія нарешті отримала уряд

У Бельгії після дев’ятимісячної суперечки, що загрожувала розколоти країну на дві частини, сформовано коаліційний уряд на чолі з 47-річним християнським демократом Івом Летермом. Фламандська партія Летерма набрала більшість на виборах ще в червні 2007 року, але переговори щодо створення коаліції забуксували. Франкомовні партії, які діють на біднішому півдні Бельгії (цей регіон називається Валлонія), противилися розширенню автономії регіонів, чого домагалися фламандські партії, що представляють багатшу північну половину країни. Останні півроку країною керував технічний перехідний уряд на чолі з Гі Верхофстадтом. У четвер Летерм офіційно представить членів свого кабінету главі держави — королю Альберту II. До коаліції ввійшли члени п’яти партій, що представляють різні регіони країни: два фламандські та три з франкомовної Валлонії. Поки що не затверджена програма нового уряду залишає осторонь питання конституційної реформи й основний наголос робить на зниження податків, проблеми імміграції та пенсійну реформу.

Далай-лама може піти у відставку

Духовний лідер Тибету Далай-лама заявив, що піде у відставку, якщо в цьому автономному регіоні Китаю триватиме ескалація насильства. «Якщо ситуація вийде з-під контролю, я вважатиму за краще скласти свої повноваження», — заявив учора Далай-лама, котрий проживає у вигнанні. На думку експертів, у цьому випадку йдеться не про те, щоб скласти сан, а про те, що Далай-лама XIV, у миру Нгагванг Ловзанг Тенцзін Г’ямцхо, припинить виконувати функції глави тибетського уряду у вигнанні. Фахівці зазначають, що такий крок з боку його Святійшества є безпрецедентним. Далай- лама також підтвердив, що виступає за автономію Тибету в складі Китаю, а не за його незалежність. Він закликав тибетців відмовитися від насильства й жити мирно разом з китайцями. Раніше прем’єр-міністр КНР Вень Цзябао звинуватив Далай-ламу в тому, що він є натхненником масових виступів у Тибеті. Також, за словами Цзябао, глобальні протести проти Олімпіади в Пекіні організує тибетський уряд у вигнанні. Радикальні прихильники незалежності Тибету також критикують Далай-ламу за його заклики до ненасильства, стверджуючи, що духовний лідер тибетських буддистів «йде не в ногу зі своїм народом».