Історія в монетах
Нещодавно газета «День» надрукувала замітку про те, що Національний банк випустив в обіг срібну монету, присвячену року Щура за східним календарем. Наш Національний банк випускає надзвичайно якісні монети як з технічного, так із мистецького боку. Але до тематики відчеканених монет наш Національний банк міг би підходити більш уважно. Минулого року пройшло 350 років з дня смерті гетьмана Богдана Хмельницького. Ніякої пам’ятної монети не було відчеканено; минулого року ми святкували 100 років з дня народження конструктора космічних ракет Сергія Корольова. Особа світового масштабу. Але срібної монети на його честь ми не дочекалися. А в той же час срібна монета на честь азійського кабана була випущена.
Кілька років тому в серії «Російська історія і культура» в Російській Федерації відчеканили монети як на честь «1000-летия древнерусской монетной чеканки» (приводиться срібник князя Володимира), так і на честь «1000-летия хрещения Руси». Нажаль, в Росії, та певно не тільки в Росії, під словом «Русь» розуміють Росію і тільки Росію. Чому я це пишу? Тому, що обидві події стосуються Києва, але ми не випустили подібних монет .
Цього року нашим Національним банком заплановано випустити срібну монету під назвою «Перші давньоруські монети». Якщо така назва збережеться, то абсолютно не видно, яка доля цього культурного спадку належить нам, українцям.
Тому маю пропозицію змінити, наприклад, назву: «1000-ліття київської монетної чеканки», або «1000-ліття монетної чеканки в Києві», або «Перші монети Київської Русі». До речі, в 1994 році в Австрії випустили пам’ятну монету в честь 800-ліття монетної чеканки у Відні. Так що все, що пропонується, абсолютно обгрунтовано. Я вже не кажу, що, в світлі теперішньої термінології, можна би викарбувати «Перші монети Руси-України».
