Чи зможе Віктор Ющенко повторити маневр Леоніда Кучми?

Як відомо, свого часу Леонід Кучма вперше обирався на сході, а вдруге — на заході. Тоді застосували російську «секонд-хенд» технологію: Західну Україну лякали президентством комуніста Симоненка, і Леонід Данилович на його фоні здавався меншим злом.

Схоже, Віктор Ющенко спробує повторити маневр Кучми тільки дзеркально, у зворотному напрямі. Допомогти йому в цьому покликана нова політична сила з центристською ідеологією під назвою «Гарт». За непідтвердженою інформацією, фінансуватимуть нове об’єднання Рінат Ахметов, Дмитро Фірташ та Ігор Коломойський. Лідерами партії повинні стати Раїса Богатирьова, Юрій Єхануров і сам ідеолог нового проекту — Віктор Балога. За інформацією «Комерсанта», запрошення до співробітництва отримав і голова УРП «Собор» Анатолій Матвієнко. Правда, сам Анатолій Сергійович в коментарі «Дню» цю інформацію спростував: «Мене ніхто нікуди не запрошував, це запитання до «Комерсанта».

Але тільки виникає питання: чи зможе Віктор Андрійович із його яскраво вираженою проєвропейською та проатлантичною орієнтацією повторити шлях Леоніда Даниловича і взяти хоч якісь голоси на сході? Політологи та соціологи дають однозначну відповідь — НІ.

Володимир ФЕСЕНКО, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

— У мене дуже серйозні сумніви щодо повторення такого маневру. Адже тоді, 1999 року, виборців Західної України налякали комуністичною загрозою.

Зараз, на мій погляд, повторення подібного маневру надто малоймовірне. Тоді потрібно вигадати якусь загрозу для виборців сходу. Яку? Загрозу Америки, НАТО? Для Ющенка це принципові ціннісні позиції, від яких він навряд чи відмовиться.

Інший важливий момент — підтримка окремих лідерів Партії регіонів кандидатури Ющенка на президентських виборах. Теоретично це можливо. Тут можу процитувати погляд, поширений серед регіоналів, який вони мені висловлюють неофіційно: «Навіть якщо сам Рінат Леонідович агітуватиме за Віктора Андрійовича, навряд чи це додасть йому голосів». Так склалося з 2004 року, що для більшості виборців сходу Ющенко не просто чужий, він — політичний ворог. Подолати цей стереотип за час, що залишився до президентських виборів, буде дуже й дуже складно чи практично неможливо.

Я також не дуже вірю в перспективу проекту «Гарт». Так чи інакше, потрібно буде асоціюватися з Президентом. Проте партія сама по собі — це інструмент Президента на парламентських виборах, а не на президентських. Більше того, досвід виборів демонструє, що Президент повинен спиратися на широке міжпартійне об’єднання на президентських виборах. Не на одну якусь партію. І повинен бути чіткий вихід на конкретні цільові групи виборців. В Ющенка склався свій електорат. На мій погляд, для нього принципово важливо домовитися з Тимошенко про спільне позиціонування на президентських виборах. Все-таки збереження свого традиційного електорату для Ющенка перспективніше, ніж така кардинальна зміна курсу. Вона, по-перше, не відповідає позиціям і ціннісним установкам самого Ющенка, а по-друге, навряд чи принесе йому успіх, оскільки виборці сходу досить консервативні. Вони, в принципі, досить лояльно ставляться до тактичних домовленостей своїх представників із тими-таки «помаранчевими», але не голосуватимуть за лідера «помаранчевих».

Ірина БЕКЕШКІНА, старший науковий співробітник Інституту соціології, Фонд «Демократичні ініціативи»:

— Ющенко може повторити маневр Кучми тільки в тому випадку, якщо в другий тур вийде з Симоненком, що дуже малоймовірно.

Щодо «Гарту», то його поки що немає. І невідомо, хто там буде. Адже в нас голосують за особистості, а не за ідеологію. Люди не дуже розбираються, яка партія: центристська, лівоцентристська, правоцентристська... Якщо «Гарт» очолить Балога, то я не вважаю, що він набере більше, ніж піввідсотка. Електорат у нас уже розподілений, тому втиснутися з новою політичною силою дуже складно.

Щоправда, Литвину вдалося отримати свої відсотки. Він позиціонувався між тими та іншими. Не той і не інший.

А, скажімо, Богатирьовій відібрати голоси в Януковича буде дуже складно. Їй доведеться пояснювати, чому вона пішла в чужий табір. Розділення на своїх і чужих досі існує. І я не вважаю, що його можна подолати тільки тому, що Богатирьова кудись перейшла. Або, скажімо, Богатирьова об’єднається з Балогою. Я поки що не бачу, щоб на основі «Собору» чи «Гарту» можна було б створити могутню конкуруючу силу.

P.S. Але — на останніх виборах рекордно великий відсоток не голосував ні за кого. Значить, «ніша» все-таки є, але немає політичної сили, де «вивіска» всерйоз відповідала би змісту, на який існує запит у суспільстві.