Безпечний розрив

Схоже, що Росія не має наміру зближувати свої позиції з країнами Заходу з багатьох ключових питань і поділяти західні демократичні цінності. Більш того, Москва намагатиметься нарощувати свій вплив, аби зайняти гідне місце на міжнародній арені й твердо захищати свої національні інтереси. Таким було головне послання першого віце-прем’єр-міністра Російської Федерації Сергія Іванова на 44-й мюнхенській конференції з питань політики безпеки, що завершилася в неділю. Цю конференцію називають «Мюнхенським політичним Давосом», на якому глави держав й уряду, міністри, впливові політики подають власне бачення світових проблем. Характерно, що інші учасники цього форуму, зокрема союзники з НАТО, більше говорили про те, як проаналізувати природу існуючих і майбутніх загроз і як об’єктивно оцінити, що робить Альянс у цьому напрямку, що треба ще зробити і як до розв’язання цих проблем залучити Росію.

Конференція, що пройшла 10 лютого минулого року, запам’яталася багатьом виступом президента Росії Володимира Путіна, який змусив західну пресу говорити про загрозу нової холодної війни. Глава російської держави висловив у своїй промові гостру критику зовнішньої політики США, європейських держав. Він також заявив про неприпустимість «майже нічим не стримуваного, гіпертрофованого застосування сили» і нав’язування Америкою своєї системи права іншим державам.

Цього разу Сергій Іванов у своєму виступі англійською намагався розвіяти побоювання європейців із приводу російської зовнішньої політики. Він розповів, куди рухається і чого прагне Росія. Іванов визнав, що досягнення останніх років спонукають Росію прагнути зайняти гідне місце на міжнародній арені і твердо захищати свої національні інтереси. Проте, за його словами, домагатися цих цілей РФ буде не шляхом створення якихось військових блоків, а розвиваючи багатовекторну співпрацю з іншими країнами.

На його думку, США та Росія мають узяти на себе ініціативу в обговоренні нового міжнародного режиму у сфері озброєнь замість Договору СНВ-1 — про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. «Все одно, раніше чи пізніше, нам доведеться починати працювати в багатосторонньому форматі, оскільки, я певен, ніхто з присутніх не сумнівається в імперативності саме багатосторонніх заслонів на шляху розповзання ЗМЗ [зброї масового знищення]», — сказав він.

Росія в разі розміщення США елементів своєї системи протиракетної оборони в Польщі й Чехії відповість більш ефективно і з меншими витратами, заявив перший віце-прем’єр РФ Сергій Іванов. «Якщо це рішення (стосовно будівництва об’єктів ПРО) буде прийняте, в цьому випадку відповідь Росії буде ефективною, адекватною й набагато дешевшою, ніж будівництво третього позиційного району ПРО (США)», — сказав Іванов, відповідаючи на питання журналістів у Мюнхені.

Також Іванов сказав, що «визнання Косова — міжнародний прецедент і відкриття «ящика Пандори». «Якщо країни ЄС визнають Косово, то вони повинні будуть визнати і незалежність Північного Кіпру», — додав він. Говорячи про внутрішню російську політику, Іванов сказав, що Росія поважає американські та європейські цінності, але вони не можуть бути беззаперечним зразком для російської демократії.

Характерно, що на цій конференції фактично не звучала критики на адресу Росії. Учасники більше говорили про необхідність налагодження співпраці НАТО з цією країною. Без Росії у Європі та світі зараз практично неможливо мирним шляхом вирішити жодної серйозної проблеми, підкреслив міністр оборони Німеччини Йозеф Юнг. За його словами, співпраця з Росією має бути закладена в нову концепцію Північноатлантичного альянсу. «Ми високо цінуємо Раду НАТО— Росія як важливий форум для діалогу з усіх тем, які нас хвилюють — чи то протиракетна оборона, чи то положення Косова, чи то міжнародний тероризм, чи то нерозповсюдження ядерної зброї, чи то іранська ядерна проблема», — зазначив німецький міністр. При цьому, за його словами, важливо, щоб обидві сторони всерйоз сприймали одна одну і, незважаючи на відмінності в позиціях, шукали прагматичні загальні розв’язання всіх проблем.

Верховний представник ЄС Хав’єр Солана, котрий виступив на конференції з зовнішньої політики й безпеки, заявив про неконструктивний підхід Росії до косовської проблеми. Солана висловив незгоду з заявою президента Росії Володимира Путіна про те, що у світі почалася гонка озброєнь. «Я такої гонки озброєнь не бачу», — зазначив Солана. Він також висловився за збереження Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДОВСЄ), в якому Росія призупинила участь. На думку Солани, «втрата таких домовленостей підвищить ризик недовіри». Також Солана поділився своїм баченням перспективи розвитку Росії.

«Я не хотів би виривати з контексту цитату [кандидата у президенти Росії] Дмитра Медведєва, та хочу сказати, що повністю поділяю його думку про те, що якщо ми хочемо, щоб Росія стала цивілізованою державою, ми повинні домагатися того, щоб вона передусім стала правовою державою», — заявив Солана.

Міністр закордонних справ Польщі Радомир Сікорський виступає за створення глобальної протиракетної оборони, в якій буде місце й Росії. «Загроза глобальна, і ПРО має бути глобальною», — заявив Сікорський. На його думку, відповідні пропозиції країни НАТО повинні представити в Бухаресті на майбутньому саміті глав держав та урядів Північноатлантичного блоку у квітні.

Тим часом, виступаючи в Мюнхені, міністр оборони США Роберт Гейтс застеріг від небезпеки розколу НАТО і назвав місію в Афганістані однією з головних цілей Альянсу. Йдеться про захист глобальних інтересів безпеки, заявив глава Пентагона. За словами Гейтса, багато європейців не усвідомлює реальності небезпеки, що йде від ісламських екстремістів, і того, що ця небезпека не зникне сама по собі. Тому необхідно шукати можливості для поліпшення співпраці, підкреслив міністр оборони США. Він висловив упевненість, що країни демократії впораються з викликом, який виник після початку кампанії в Афганістані. Гейтс нагадав слова Алексіса де Токвілля, який застерігав: коли справа доходить до міжнародних відносин, демократії погано підходять для реалізації «великих заходів» і «проходження їх із рішучістю». «Але західні демократії це робили протягом понад 40 років. І вони можуть це зробити ще раз сьогодні. Ми маємо віднайти рішучість разом зустріти нові виклики», — заявив глава Пентагона.

Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер вважає, що Альянс рухається в правильному напрямі. Для цього, сказав він, потрібно зробити чотири речі:

«По-перше, слід гарантувати, що місія в Афганістані розвивається й її прогрес відчувається в парламентах і суспільством.

По-друге, ми повинні тісніше інтегрувати Балканські країни в євроатлантичні структури і тримати відкритими двері євроатлантичної інтеграції для нових демократій на нашому континенті.

По-третє, ми маємо розвивати наші можливості взаємодіяти і співпрацювати з такими гравцями, як ООН, ЄС, Всесвітній банк і неурядовими організаціями. Безпека не може триматися без реконструкції, розвитку, хорошого управління і політичного примирення.

По-четверте, НАТО не може залишатися осторонь, коли з’являються нові загрози нашому населенню. Поширення зброї масового ураження, ракетних технологій, тероризм, кібератаки та вразливість наших маршрутів поставок енергоносіїв є колективними викликами, і ми повинні колективно реагувати на них».

Схеффер також висловив надію, що на саміті в Бухаресті союзники будуть готові відкрити двері НАТО перед новими членами Балканського регіону. Торкаючись відносин із Росією, генсек повідомив, що союзники виступають за конструктивне використання Ради НАТО—Росія для розвитку відносин із Російською Федерацією.

Відомо, що Париж із приходом до влади Ніколя Саркозі став активніше розвивати відносини зі штаб-квартирою Альянсу в Брюсселі. Проте Франція і далі вважає, що Європа має розвивати свої оборонні можливості, якi, як зазначив міністр оборони Франції Ерве Морен, повинні розумно використовуватися в поєднанні з можливостями НАТО. Французький міністр нагадав слова Сент-Екзюпері: «В житті немає рішень, існують лише сили, які діють. Тому необхідно їх створювати, й рішення самі з’являться». На думку Морена, ця рада може стати у пригоді для знаходження відповіді на проблеми безпеки, з якими сьогодні стикаються країни.