Дніпропетровцям піднесли передвиборний «кіндерсюрприз»
У керівництві Дніпропетровської області — кадрові зміни: замість губернатора Надії Дєєвої тимчасово виконуючим обов’язки голови місцевої облдержадміністрації призначений заступник глави Секретаріату Президента, 32-річний Віктор Бондар. На новій посаді його представив секретар Ради національної безпеки й оборони України Іван Плющ. За словами останнього, підставою для відставки Н. Дєєвої — стала її заява, яка «вивчалася» у Секретаріаті Президента протягом місяця. Із властивим йому гумором І. Плющ відрекомендував нового керівника Дніпропетровщини, повідомивши, що, незважаючи на молодість, той знає три мови — українську, російську та англійську зі словником, а також нагороджений двома почесними грамотами Кабміну та медаллю «За заслуги перед Литвою». «Він молодий, сказав, звертаючись до дніпропетровського начальства, секретар РНБОУ, а ви старі та досвідчені. Якщо спрацюєтеся, то далі він буде справжнім губернатором, а не тимчасово виконуючим обов’язки».
«Дніпропетровщина не довіряє словам, вона вірить результатам» — так напоумляла свого «змінника» Н. Дєєва, яка за два роки перебування на посаді вивела область на провідні позиції в Україні за багатьма показниками. Губернатором вона стала восени 2005 року, коли її попередник — Ю. Єхануров був призначений прем’єр-міністром України. Варто зазначити, що без досвідченого фінансиста, Н. Дєєвої, непевно почувалися кілька попередніх керманичів Дніпропетровщини. Зі знанням справи вона забезпечувала рекордні надходження з області- донора №1 до державної скарбниці, а ставши першою в Україні жінкою-губернатором, переконливо довела, що може керувати не гірше за багатьох представників сильної статі. Судячи з усього, її головними недоліками у нинішній передвиборній ситуації стали демонстративна аполітичність та прагнення мати гарні відносини як із «помаранчевими», так і з «біло-синіми». Проте досі це було цілком природним і зрозумілим, враховуючи регіональні політичні розклади. Незважаючи на те, що Н. Дєєва на минулих виборах пройшла до обласної ради за списком пропрезидентської партії «Народний союз «Наша Україна», вона так і не вступила до самої партії й протягом тривалого часу вважала за краще залишатися позафракційним депутатом. Одночасно губернатор намагалася жити душа в душу з головою Дніпропетровської облради, висуванцем Партії регіонів Юрієм Вілкулом, подаючи гідний приклад іншим областям.
Подібна позиція, судячи з усього, з певного часу стала дратувати «яструбів» у столичних інстанціях. Незважаючи на те, що сам В. Ющенко заступився за Н. Дєєву в ході червневого інциденту з приводу підвищення цін на хліб, на одній із прес-конференцій губернатор визнала, що з моменту «хлібної кризи» її позиції у Києві похитнулися. Ще більш актуальним питання щодо відставки стало в міру наближення дострокових виборів до парламенту. Зовсім нещодавно заступник Н. Дєєвої — Ю. Єхануров, який нині очолює передвиборний штаб пропрезидентського мегаблока у Дніпропетровській області, повідомив пресі, що у Секретаріаті Президента йому пропонували повернутися у губернаторське крісло. Як справжній джентльмен, Юрій Іванович не став ображати жінку, а як досвідчений політик не захотів ставати «каліфом на годину». Слідом поступила кандидатура іншого екс-губернатора — Миколи Швеця, якого вважають відвертим ставлеником групи «Приват». Спроба його призначення багато в чому була схожа на рейдерську атаку із захоплення дніпропетровської «Озерки». Наприкінці липня «актив» області та представників ЗМІ несподівано запросили на представлення нового губернатора. Його ім’я можна було прочитати на табличці, встановленій на столі президії. На здивування всіх присутніх, представлення не відбулося, а заступник глави Секретаріату Президента Віктор Бондар, який прибув до дніпропетровського аеропорту, терміново вирушив на ліквідацію наслідків стихії, яка розбушувалася на Волині. Пізніше він пояснив, що у Дніпропетровську повинна була відбутися лише організаційно-кадрова нарада, але місцеві чиновники все переплутали. Тепер, місяць потому, у губернаторському кріслі виявився сам В. Бондар, а Н. Дєєва, незважаючи на заяву, написану «за власним бажанням», виглядала вельми розгубленою та навіть ображеною. На довершення до всього, представлення нового губернатора вперше проходило за обмеженої присутності преси — обуреним журналістам пояснили: гості з Києва звалилися, як сніг на голову. Щоправда, при цьому до Дніпропетровська встигли дістатися мери більшості міст і керівники найвіддаленіших сільських районів. Така непрозорість дій чиновників, як можна здогадатися, аж жодним чином не випадкова, адже кадрової «рокіровки» представникам влади зовсім не потрібні. Посада «тимчасово виконуючого обов’язки» хоч і не дозволяє повноцінно керувати регіоном, зате дає прекрасну нагоду скористатися адмінресурсом, що під час виборів немало значить. Не секрет, що Дніпропетровська область посідає друге в Україні місце за кількістю виборців і поступається у цьому сенсі лише сусідній Донецькій, яка, як відомо, повністю контролюється Партією регіонів. Чи варто говорити, що при певному повороті подій Дніпропетровщина з її потенціалом може значною мірою компенсувати цей електоральний крен. Важливо лишень, щоб кермо управління стратегічно важливою областю свого часу опинилося у потрібних руках.
