Де ти, «хаузмастер»?

Минув рівно рік із того часу, як муніципалітет Луганська почав співробітництво зі Східноукраїнською філією дочірнього підприємства «П. Дуссманн-Україна». Останньому були передані в управління 553 багатоквартирні будинки у двох міських районах — Ленінському й Кам’янобрідському. При цьому влада сподівалася без особливих зусиль вийти на європейський рівень сервісу. А недавно Луганський міський голова Сергій Кравченко заявив про намір найближчим часом розірвати договір із цією відомою німецькою комунальною компанією, якій було довірено обслуговувати половину житлового фонду обласного центра.

Проте помилковий підхід був використаний з самого початку. Встановлений згідно із законом конкурс, на якому німецькі комунальники обійшли збиткове міське підприємство «Жилкомфорт», провели заднім числом (у грудні минулого року), та ще й за наполяганням місцевої прокуратури, що зацікавилася наданням переваг виключно іноземцям.

Як почали, так і пішло. За договором із Луганською мерією, німецька транснаціональна компанія зобов’язалася до кінця 2006 року переказати на рахунки міськвиконкому мільйон євро. Як заявив Сергій Кравченко, незважаючи на неодноразові вимоги міської влади, філія розрахувалася зі скарбницею Луганська тільки наполовину.

І не можна сказати, щоб влада не надавала інвестору сприяння. Вони зробили все можливе, щоб на шляху німецьких партнерів було як можна менше перешкод. У пресі й на телебаченні керівництво Луганська розповідало, що укладений договір є панацеєю від усіх бід, посилаючись при цьому на досвід подібного співробітництва в Санкт-Петербурзі та Одесі.

Щоправда, громадськість спочатку досить критично ставилася до намірів «варягів», оскільки чіткої відповіді на запитання про плани реформування ЖКГ представники «П. Дуссманн-Україна» не давали, роблячи наголос на впровадження системи «хаузмастерів», які контролюватимуть утримання будинків і території навколо них. До речі, підписувати договір із Луганською міською радою з Німеччини приїжджав сам пан Петер Дуссманн, який особисто пообіцяв городянам навести тут порядок у комунальному господарстві шляхом виділення багатомільйонних вкладень.

Але наприкінці осені в київському офісі Дусманна вибухнув скандал, пов’язаний з нецільовим використанням інвестицій у Луганську. Він призвів до зміни керівництва компанії в Україні. Луганська влада не розголосила цей факт, ніби поспівчувавши внутрішнім труднощам інвесторів.

Не хотілося б винуватити у всьому тільки німців. У Луганську вони зіткнулися з низкою проблем, про які в себе вдома не могли й підозрювати. Головною з них став підбір кваліфікованих кадрів. Знайти необхідну кількість луганських «хаузмастерів» не вдалося й понині. Люди просто не повірили в те, що іноземна компанія готова платити астрономічні, за місцевими масштабами, суми двірникам — понад тисячу гривень. Так і трапилося. На рівні зарплат позначилося різке підвищення минулої осені комунальних тарифів. Щоправда, незабаром їх знизили (спочатку зростання становило 95%, а потім його опустили до 65%). І все одно це виявилося для жителів міста непосильною ношею. Нинішній їхній борг за послуги філії складає близько 2,5 мільйона гривень. Німецькі комунальники намагалися впливати на неплатників, але ті, хоч як це дивно, при підтримці муніципалітету, не реагували.

Тепер луганський мер дав зрозуміти, що робота німецького комунального концерну місто більше не влаштовує. Він заявив, що «німецькі інвестори повинні дохідливо пояснити городянам, як збираються виправляти ситуацію, що склалася». Чим все це закінчиться й для городян і для інвесторів, поки що не зрозуміло. Новий директор Східноукраїнської філії Ніна Колесникова повідомила «Дню», що розв’язання подібних питань перебуває в компетенції вищого керівництва компанії, і ніяких директив щодо цього до неї не надходило.

Проте зараз філія працює в звичайному режимі, виконуючи взяті на себе зобов’язання з оперативних рішень комунальних проблем. На думку окремих місцевих комунальних експертів, млява реакція з боку інвестора на неадекватні заяви мера Кравченка свідчить про те, що місто все ж піде на розірвання договору. Інший погляд полягає в тому, що Луганська влада боїться комунального вакууму, який може утворитися внаслідок відходу німецьких партнерів. Хто їх може замінити? Міське комунальне підприємство «Жилсервіс», що управляє будинками густонаселеного Артемівського району, до такого повороту подій не готове. Як розповів його директор Сергій Шатохін, «ми автоматично потрапимо в розряд збиткових підприємств, адже зношеність інженерних мереж у будинках, які нині обслуговує німецька компанія, понад 70%».

Теоретично міська рада могла б відродити ліквідований «Жилкомфорт». Але чи стане вона це робити зараз, коли вже почалися приготування до вересневих виборів у парламент? Навряд «біло-блакитні» погодяться на вихід з арени хорошого «громовідводу», що приймає на себе гнів незадоволених жителів. Швидше за все, недвозначними погрозами розірвати договір Луганська міськрада сподівається прискорити надходження в скарбницю суми інвестицій, що ще залишилася. Вона стане у нагоді й для підготовки до нового опалювального сезону, і для виборів.