Левко ЛУК’ЯНЕНКО: Відмова від недоторканності — шкідлива річ...

Левко ЛУК’ЯНЕНКО, депутат чотирьох скликань ВР, Почесний голова Української республіканської партії щодо своєї участі в майбутніх виборах уже визначився. Відтепер на зміну депутатським обов’язкам у фракції БЮТ прийде створення мемуарів, робота в Асоціації дослідників Голодомору в Україні. Пропонуємо вашій увазі витримки з інтерв’ю Левка Григоровича, дане ним газеті «Сейчас» і розміщене на сайті www.proua.com. Друкується зі скороченням.

— Левку Григоровичу, чи маєте ви намір брати участь у майбутній виборчій кампанії до Верховної Ради?

— Я відмовився, виключив себе зі списків кандидатів у депутати до Верховної Ради від БЮТ. Я вже припиняю свою державну діяльність, досягши більш старшого віку. І нехай цим займається молоде покоління. Я відходжу від справ. Тому проблему формування виборчих блоків я знаю з телебачення так само, як і всі інші. Мій минулий досвід дає мені можливість бачити щось глибше, але, в принципі, я не маю конкретної інформації, тому що я не беру участі ні в формуванні передвиборного блоку, ні в розробці його тактики.

— Вам збоку видніше, чи не повторять помаранчеві сили (БЮТ і НУНС) ті ж помилки, що й під час кампанії 2006 року. Тоді своїми випадами один проти одного вони власне вбивали свої рейтинги...

— Я гадаю, що вони стримуватимуться. Але очевидно, що десь хтось може не витримати й сказати щось. Я гадаю, що зараз є добре розуміння як у БЮТ, так і в НУ, що перемогти Партію регіонів можна разом. А якщо вони критикуватимуть не лише Партію регіонів, але й один одного, то зрештою може вийти так, що Партія регіонів набере відносну більшість. Цієї відносної більшості ніяк не можна допустити. І я сподіваюся, що сили одна щодо іншої будуть стримані. Я взагалі виступав, щоб усі націонал-демократичні сили склали один список на вибори.

— Але ж від походу помаранчевих сил однією колоною відмовився насамперед БЮТ...

— Пішли трохи іншим шляхом — двома колонами. Тут позитив у тому, що виборцеві не доведеться голосувати за єдиний список, у якому були б люди, неприйнятні для нього. З двох колон легше буде собі вибрати більш відповідного. Сподіваюся, що ці міркування виявляться правильними і окремо вони наберуть більше, аніж якби був єдиний список.

— Але система «закритих» списків фактично обмежила вибір виборця тими кандидатами, яких висунула політична сила...

— Вибори на базі пропорційної системи відбулися в нас лише один раз. Тому досвіду ще мало. Партійна структуризація суспільства ще далека від завершення. Тому проявляються вади. Але, в принципі, партійно-пропорційна система є реакцією на мажоритарну систему. Та показала, що з 225 депутатів за мажоритарними округами обираються всі «грошові мішки».

— Але й у партійних списках виявилося чимало олігархів...

— Так, але пропорційна система дає можливість обрати більше партійних функціонерів, і вона менше залежить безпосередньо від грошей. Нація шукає більш відповідну процесуальну форму проведення виборів. І пропорційна система — це наступний крок. Вона, звичайно, не досконала, але добре, що її запровадили. Необхідно, щоб списки були відкритими, публічними. Щоб виборці могли подивитися не лише на блок, але й на людей, які їх представлятимуть у парламенті. Але я за те, щоб пропорційну систему удосконалити, а не за те, щоб повертатися до мажоритарної системи. Мажоритарна система нам нічого доброго не дасть. Вона дасть нам парламент повністю з 450 мільйонерів, який служитиме великому капіталові.

— Скажіть будь ласка, як ви ставитеся до ідеї створення єдиної партії на базі «Нашої України», «Народної cамооборони» та «Правиці»?

— Це перші кроки. 10 суб’єктів підписали договір про створення передвиборного блоку. Це організації з дуже різною ідеологією: там ліберальна філософія та соціал- демократична політична концепція, консервативна політична філософія та націоналістична концепція. Це різні і філософії, і політичні лінії. Як тимчасовий крок, люди визнали за можливе створити такий політичний союз.

— Іншими словами, майбутній проект розкручується під вибори?

— Так, мабуть, він буде виправданий як передвиборний маневр. Інше питання, чи потрібно наперед заручатися ухвалою, що всі вони потім опісля виборів вступлять до одної партії. Це для мене річ неприйнятна. А що стосується самої передвиборної тактики, то це виправдано. Я гадаю, що навіть якщо вони будуть разом іти на вибори, а після виникне це питання, то почнуться дискусії теоретичного характеру, які затягнуться надовго. І вони ніколи не приведуть до результату.

— Чи підтримуєте ви ініційований Президентом референдум, на якому народ повинен проголосувати за нову Конституцію?

— Це популістський крок, і не більше. Що значить — на референдум? Конституція — це надзвичайно складний документ, з приводу якого сперечаються юристи. І тепер вирішуватимуть питання про текст цього надзвичайно важливого документа лікарі, пекарі, токарі та всі інші, хто не має юридичної освіти. Я вже не кажу про мільйони виборців, селян, робітників і подібне. Люди без юридичної освіти неспроможні в цьому розібратися. Це неможливо! Людина має сама вирішувати на базі своїх знань. А як можна виробити для себе свідоме рішення, не маючи знань?

— Як у такому випадку ви ставитеся до конституційного референдуму БЮТ? Зрозуміло ж, що люди проголосують за скасування депутатських пільг, депутатської недоторканості і подібне.

— Безперечно. Можна людей про це питати, але Конституція — це ж не просто одне питання, це устрій держави. Ось питання: ви за унітарний устрій чи федеративний? Однопалатний чи двопалатний парламент? Парламентську чи президентську форму правління? Це ж складні речі!

— До речі, а як ви ставитеся до такого «старого нового» гасла як скасування депутатської недоторканості?

— Якщо брати буквально, то це було б надто шкідливо. Можливо, більш прийнятним було б тлумачення депутатської недоторканості в якомусь вузькому значенні. Але повністю відмова від депутатської недоторканості означатиме, що та сила, яка набере більшість у Верховній Раді, зможе при сьогоднішньому стані моральності нашого суспільства своїх противників перебити по одному, пересадити до в’язниць. Якщо розуміти скасування депутатської недоторканості абсолютно — це була б дуже шкідлива річ. Інша річ, що депутатську недоторканість необхідно дійсно обмежити і врегулювати. Але важливіше навіть не це, а важливіше пільги скоротити.

— Багато експертів вважають, що після виборів криза не закінчиться. Коли ж, нарешті, Україна встане на стабільний і прогнозований шлях розвитку?

— Я хотів би й вас загітувати й висловити свою думку. Потрібно зробити все, щоб до Верховної Ради не потрапили комуністи та соціалісти. Оскільки ці сили фактично являють собою російську п’яту імперську колону. Україною розсіяно багато таких людей, і їх представлено двома цими силами у Верховній Раді. Якщо в наступній ВР не буде соціалістів і комуністів, то ВР буде набагато патріотичнішою. У нас було п’ять Верховних Рад, але жодна з них не була патріотичною. Патріотична опозиція була, а більшості не було.

— А Партію регіонів ви також зараховуєте до патріотичних сил?

— Це не патріотична сила, але людей, які слухають Москву і діють за вказівками Москви, там небагато. Там люди- підприємці, вони не проти нашої державності. Вони не є ідейними, політичними противниками нашої держави.