В Українському домі відкрилася передвеликодня виставка
Писанкарство унікальне тим, що є давнім і вічно свіжим мистецтвом, яке увібрало в себе художню довершеність і багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам. Є навіть таке прислів’я: «Якщо перестануть розмальовувати писанки, то на землю прийде антихрист». Захоплюючи таємничістю своїх символів, писанка розкриває серця людей до добра і наділяє їх народною мудрістю.
Важливо знати всі орнаменти правильного написання писанки, тому що кожен з них є оберегом від різних бід. Вважається, що горизонтально вималювані білі хвилі на чорному фоні є символом проганяння від родини всякої нечистоти, а орнамент із вертикально-діагональними лініями відганяє смерть. На писанках яскраво виділяються пташки, зелені гілочки в їхніх дзьобиках, котрі свідчать про достаток і багатий врожай. Вималюваний хрестик свідчить, що людство не забуває Спасителя, який був розп’ятий за наші гріхи. Завжди цікавим орнаментом були квіти і кожна майстриня по-своєму зображує їх на писанці, чим стверджує свій неповторний стиль.
Інша частина виставки присвячена вишитому рушнику. Майстри вміло вкладають у свої роботи усю пережиту українцями історію. В експозиції виставки представлені витончені витвори полтавських авторів мистецтва старійшини решетилівського промислу Надії Бебенко, Лариси Пілюгіної, Алли Кісь. Вабить око монументальне панно киянки Людмили Лебіги і творчий доробок черкащанки «Холодний яр» Олександри Теліженко. Велична краса карпатської природи знайшла своє відображення в геометричних орнаментах, які є стилізованим зображенням карпатських смерек, що на схилі гір стрімко тягнуться у височінь неба. Соковиті кольори в рушниках буковинських майстрів Надії Поляк, Марії Сорохан нагадують коштовну мозаїку.
Також на виставці представлені народні полотна. Напередодні Великодня кожна господиня білила хату, розписувала піч хатніми узорами — то була одвічна радість свята Воскресіння Ісуса Христа. Саме з цієї давньої традиції бере свій початок шанований у народі декоративний розпис та народна картина. У першу чергу згадуємо Марію Приймаченко. Її ім’я навічно вписане у світову енциклопедію наївного малярства. Крім цього хотілося б відзначити роботи Марії Буряк, котра з дитинства є інвалідом і ніколи не виїздила з дому, але в її картинах — все різнобарв’я світу.
