Політична «рулетка»
У п'ятницю у Верховній Раді планують зареєструвати законопроект про проведення 30 вересня дострокових парламентських і президентських виборів. Внести його збирається Партія регіонів. Несподіваний поворот?
До останнього часу коаліція сприймалася багатьма як потужна, але зашкарубла й неповоротка машина, яку можна легко взяти і змором, і залякати, причому головним чином через нестачу креативу. Схоже, ситуація змінюється. Сьогодні так виглядає радше мозковий центр опозиції, який розташувався на Банковій. Досить пригадати, що звідти лунали обіцянки представити в парламент до другої декади лютого послання Президента з нахилом у побудову конкурентоспроможної економіки. А де воно?
Тим часом коаліціонери практично без репутаційних втрат вийшли зі складної ситуації, створеної їхніми противниками при захопленні електрощитової в будівлі парламенту. Сьогодні їм намалювали нову загрозу — об'єднану опозицію, створену в основному для реалізації ідеї розпуску парламенту і нових виборів. Якою була реакція? Прем'єр-міністр Віктор Янукович спокійно зазначив, що сильна опозиція — це для уряду добре. Але, очевидно, загроза нових виборів в умовах тарифної епопеї, яка, варто визнати, виявилася для коаліції програшною, не могла не хвилюва ти. І тут регіонали, які очолюють коаліцію, як-то кажуть, включили голови. А можливо, прислухалися до радників. У будь-якому випадку, їхня нова ідея справді креативна, причому на стільки ж, наскільки й абсурдна. Зрозуміло, що Президент, який, згідно з Конституцією, може призначити позачергові парламентські вибори, зараз на це не зважиться. Причин для цього багато: по-перше, побоювання занапастити політичну силу, яка вкотре хоче бачити його своїм керівником; по-друге, розуміння того, що позачергові вибори можуть збити зростаючу економічну траєкторію країни. І ще меншою є ймовірність дострокових президентських виборів, які можливі лише в разі імпічменту, для чого сьогодні немає ні фактичних, ні правових підстав.
На що ж розраховує коаліція, коли вносить таку пропозицію в парламент? Заступник голови фракції Партії регіонів Василь Кисельов, схоже, вважає варіант спарених виборів цілком можливим. «Це ми вже проходили. Якщо він (Віктор Ющенко. — Авт.) справжній Президент і хоче спокою в державі, то підтримає нашу ініціативу так само, як це зробив 1994 року (Президент Леонід Кравчук. — Авт.)». Кисельов також не виключив, що документ про проведення дострокових виборів може бути проголосований як постанова Верховної Ради. Коли? На це запитання відповіді поки немає. Але не виключено, що цей документ подадуть на голосування лише тоді, коли, згідно з обіцянкою першого віце-спікера парламенту Адама Мартинюка, коаліція матиме 300 голосів. Звідки вони візьмуться? Зрозуміло, що їх вербуватимуть у лавах «Нашої України», яка втрачає рейтинг. Одного «посадять», наприклад, на банк, іншого, скажімо, на ЖКГ, третього покатають на урядовому літаку в яку-небудь європейську країну. Тепер уже коаліцію не варто недооцінювати...
Пам'ятається, «вождь» колись вигадав для своєї статті чудову назву «Запаморочення від успіхів». Проблема коаліції також лише в тому, щоб вона не переоцінила себе сама. Та й усім нам потрібно мислити реальними категоріями. Але, думається, тут також можливий прорахунок. Коаліція, крім бажання у свою чергу полякати опонентів з опозиції, взявши на озброєння їхні ж гасла про дострокові вибори і, таким чином, посягнувши на щойно створену «єдність», імовірно, може розраховувати також на невелику, але все ж таки вірогідність зробити виборчий дубль. Головний її козир — нинішні економічні успіхи. І тут усе спирається на те, щоб а) пролонгувати нинішні тенденції як мінімум до вересня; б) перетворити абстрактні економічні показники на реальне наповнення гаманців більшості громадян і в) виграти в опозиції інформаційну битву за імідж головного народного дбайливця. Поки, як вважають деякі експерти «Дня», шанси тут 50:50. Виходить своєрідна «українська рулетка». Кожен, хто сьогодні хоче «заради понта» вистрілити виборчим «дуплетом», може сам смертельно програти. Але найстрашніше тут те, що при цьому обов'язково постраждає економічний розвиток. Саме на ці граблі ми вже одного разу наступали.
«День» запитав у експертів: чому ця ініціатива з'явилася саме зараз і чи досить нинішнього темпу розвитку й ресурсу економіки для того, щоб коаліція могла виграти дострокові вибори у вересні?
Тарас СТЕЦЬКІВ, радник Президента:
— Це спроба спровокувати опозицію на дострокові вибори в невигідних умовах. Партія регіонів підхопила й вирішила пришвидшити гасло Тимошенко про дострокові вибори. Вони думають, що весною трішечки піднімуть зарплати та пенсії й повторять сценарій 2004 року, коли симпатії до Віктора Януковича почали рости.
Вони намагаються все змішати в одну купу. Підстав до парламентських і президентських виборів ніяких немає. Скоріш за все, вони прощупують грунт, як сприйме цю заяву суспільство. А взагалі, ця ініціатива є нереальною.
Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства:
— Заява Кисельова — це контрудар коаліції, реакція на об'єднання опозиції та заяви про можливі дострокові парламентські вибори (тобто двісті людей здають мандати, й розпускається Верховна Рада).
Якщо говорити про серйозність заяви Кисельова, то вона не витримує критики. Без підтримки БЮТ провести дострокові вибори та імпічмент Президента неможливо. А Тимошенко навряд чи на це піде. Зараз ситуативний союз з Регіонами навряд чи для неї можливий і виправданий. Вона через нього більше втратить, ніж набуде.
З приводу можливого підвищення пенсій і зарплат навесні. Для цього треба взяти звідкись кошти. А таких джерел поки не видно. Якщо Янукович знайде такі джерела (через приватизацію, через інші схеми), тоді йому, можливо, вдасться підвищити пенсії, зіграти на популістських настроях і утримати свій рейтинг. Але поки що говорити про це немає сенсу.
Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог:
— Передусім хочу сказати, що Василь Кисельов поки не тягне на посаду «розмовляючої голови», спікера Партії регіонів і спікера антикризової коаліції. Тому треба дуже обережно ставитися до заяв Кисельова.
Але якщо, припустимо, це все-таки напівофіційна позиція партії, то вона пов'язана з певною консолідацією опозиційних сил і зі спробою якимось чином закінчити конституційну кризу, якій немає краю. А як відомо, жах без кінця, гірше ніж кінець без жаху. І я думаю суть у цьому.
Партія регіонів шукає якийсь спосіб зафіксувати свою перемогу у формуванні політично прийнятної для себе системи влади. А один із серйозних способів примусити противника остаточно здати зброю — це почати грати на кампанію.
Ключовою постаттю в цій виборчій кампанії, звісно, буде Тимошенко. У неї досить серйозні політичні позиції, й вона в цій ситуації може легко наважитися на змагання з Партією регіонів. Оточення Тимошенко зараз схильне до жахливої політологічної тези про можливість управління країною двома партіями: або Партією регіонів, або БЮТ. Зараз Тимошенко перебуває під впливом саме цієї тези: якщо вона на дострокових виборах не переможе, то принаймні буде другою політичною силою. А всі інші сили їй не заважатимуть з'ясовувати стосунки з переможцем.
І ще більш райдужна надія, що саме вона в разі дострокових виборів, навіть з ініціативи ПР, отримає більшість у парламенті.
До речі, всі соціологічні дослідження, які я проводжу, свідчать, що в неї дуже великі шанси. Люди звикли до цього політика, до цієї жінки, й, судячи з усього, вона може отримати досить велику кількість голосів.
Що стосується теорії про те, що Партія регіонів навесні трохи підніме пенсії й зарплати й на цій хвилі піде на вибори. Теорія цілком правдоподібна, але спочатку регіоналам доведеться запустити верстат і якимось чином добитися зростання інфляції, щоб потім як ні в чому не було на основі цієї грошової маси підняти пенсії й виглядати соціальними захисниками.
Але головне не це, Партія регіонів нарешті сформувала адміністративний ресурс для виборів. Отримавши контроль над МВС, вони можуть спокійнісінько провести будь-який тип виборів.
Діана СМАХТИНА, генеральний директор компанії «Сігма Блейзер Україна», м. Харків:
— Я вважаю, що якщо економічні показники будуть хорошими і населення реально відчує стабільність, тоді, можливо, коаліція зможе скористатися економічним ресурсом. Але мій прогноз тут, як-то кажуть наші друзі за океаном, фіфті-фіфті. Але в будь-якому випадку успіх тут можливий лише в тому випадку, якщо народ відчує зміни. А сьогодні я вважаю не зовсім зрозумілими ті цифри, які офіційно характеризують зростання ВВП. Тим більше, що й населення не відчуває якихось особливих зрушень у добробуті. Усе, звичайно, залежить від економіки, а не від політичних ігор.
Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:
— Я не думаю, що темп розвитку економіки є визначальним для політичних змагань. Ціла низка інших чинників буде тут головним рефері. Ми вже бачили, що в момент, коли економіка на підйомі, можливі навіть революції. Я вважаю, що хороше зростання економіки — це ще не гарантія того, що населення сприйме ту або іншу політичну партію як свою. Візьміть частку зарплати у ВВП у нас і в країнах Східної Європи. І коли Регіони зауважують, що зростання зарплати має бути пропорційним до зростання продуктивності праці, то виникає запитання: а коли ж ми наздоженемо Європу? Адже виходить, що ми фіксуємо нинішню частку на рівні, як мінімум, удвічі нижчому. У нас зараз ця частка навіть значно нижча, ніж у СРСР і, природно, менша ніж в Європі. Соціальна політика може вирівнювати ці пропорції незалежно від зростання економіки. Це — жах для економістів, але, як з'ясовується, нічого страшного при цьому не відбувається. Я не прихильник популістського погляду, але тут є про що поміркувати.
Ольга НОСОВА, керівник проекту Українського товариства фінансових аналітиків:
— Я можу на це запитання відповісти позитивно. На мою думку, коаліція досить непогано справляється із завданням розвитку економіки. Порівняння з 2005 роком, а тим більше з початком цього року, явно на її користь. І якщо такі темпи зберігатимуться, то коаліція, на мою думку, на цій підставі зможе виграти дострокові вибори. Інша справа, що насправді це чиясь (усім хочеться бути при владі) найбільш безглузда ідея. Але для країни це буде дуже погано. Знову сум'яття, політична нестабільність, відлякування інвесторів.
