В Україну прийде казахстанська нафта

Україна зацікавлена в залученні до постачання каспійської нафти на Захід з використанням нафтопроводу Одеса—Броди і обговорює можливість переробки частини цієї нафти на українських нафтопереробних заводах, заявив у вівторок прем’єр-міністр Віктор Янукович, перебуваючи з робочим візитом у Львові.

«Ми, безумовно, зацікавлені брати активну участь як у транспортуванні цієї нафти, так, можливо, і у її переробці на території Україні, тому що ми маємо потужності у Львівському, Івано-Франківському регіонах. «Можна модернізувати ці нафтопереробні потужності і частину цієї нафти переробляти на території України — це також входить у наші плани», — сказав прем’єр. За його словами, нині йде робота над тим, щоб об’єднати інтереси Азербайджану, Казахстану, компанії Shell і Росії, що видобувають нафту в Каспійському басейні. Як вважає прем’єр, один з них — це створення нафтотранспортного консорціуму. Він пояснює: «Напрямок транспортування нафти Одеса—Броди може бути до Карлуп (Чехія) — це дуже швидко можна зробити, цим напрямком можна транспортувати близько 7-8 мільйонів тонн нафти». Глава Кабміну також підкреслив, що добудова нафтопроводу Одеса—Броди до Плоцка—Гданьска збільшить обсяг транспортування нафти до 20 мільйонів тонн. Він вважає, що існує реальна можливість використання цього нафтопроводу. У той же час прем’єр відзначив низьку активність з боку інвесторів з Європи, зокрема, Польщі і Чехії. «Існує заява, але поки немає конкретних дій. Але зараз ми виступаємо з ініціативою прискорити цей процес. Будемо ініціювати збори переробників нафти, споживачів з Європи і власників нафти», — резюмував він.

Зауважимо, що усе це говорилося напередодні визиту в Україну президента Казахстана Нурсултана Назарбаєва, який може стати доленосним у справі запуску нафтопроводу Одеса—Броди в прямому, тобто європейському напрямку. Адже нині для цього просто немає сировини. І, як тимчасовий варіант, використовують схему реверсу нафтогону, помпуючи «чорне золото» із Бродів до Одеси, а там вантажать на танкери та везуть споживачам до Середземного моря.

Експерти у галузі енергетики вважають, що Азербайджан та Казахстан, після повного завантаження нафтопроводу Баку—Тбілісі—Джейхан, що має відбутися у другому півріччі 2008 року, будуть зацікавлені у пошуку нових ринків збуту.

Про серйозні наміри уряду Казахстану «прорубати» енергетичне вікно до Європи свідчить пропозиція українській стороні спільно побудувати новий нафтопереробний завод потужністю три мільйона тонн нафти на рік. Цей проект буде одним з головних під час візиту Нурсултана Назарбаєва до Києва. Українське Мінпаливенерго вважає, що це має бути недержавний комерційний проект. За оцінками експертів, його вартість — $8 мільярдів, а будівництво триватиме два роки. Продукція підприємства буде зорієнтована, насамперед, на європейський ринок.

Економічні розрахунки свідчать, що транзит українською трубопровідною системою для нафтових компаній може бути найдешевшим і найшвидшим. Адже нині для цього доводиться використовувати танкери, які мають долати складні фарватери у водах з високою інтенсивністю мореплавства. Від цього ризик і ціна транспортування вуглеводневої сировини зростають. Щоправда, після здійснення проекту будівництва російсько-болгарсько-грецького нафтогону Бургас—Александропуліс, проблеми із проходом танкерами проток Босфор та Дарданелли мають зникнути. Але цей маршрут потребуватиме перевалки нафти у російських чорноморських портах, потім — у болгарському, транзит сушею і, зрештою, відвантаження споживачам у грецькому порту. Три перевалки можуть зробити нафту, транспортовану цим маршрутом, справді «золотою».

Та незалежно від планів на майбутнє, Одеса-Броди поки працює у реверсному режимі, і Україна мусить добиватися, щоб цей нафтопровід діяв рентабельно. Наприкінці минулого року ВАТ «Укртранснафта» уклало трирічну угоду з російською «Транснефтью», яка передбачає збільшення обсягів транспортування магістральними нафтопроводами через українську територію. Зокрема, за маршрутом «Мозир— Броди» — нафтотермінал «Південний» у цьому році має бути помповано щонайменше дев’ять мільйонів тонн сирої нафти. За словами голови правління «Укртранснафти» Ігора Кирюшина, нині є всі підстави сподіватися, що річний обсяг транзиту у напрямку від Бродів до Одеси можна збільшити навіть до 12 мільйонів тонн. Цим, мабуть, можна буде компенсувати своєрідний борг російських компаній, які при укладанні угоди про реверс обіцяли щороку прокачувати українським нафтопроводом до дев’яти мільйонів тонн (минулого року — лише 3,7 млн. т, а роком раніше — 5,8 млн. т). Завдяки збільшенню транзиту «чорного золота», державний бюджет має отримати додатково 100 мільйонів гривень. Однак дана угода передбачає й можливість прямого використання нафтогону від Одеси до Бродів...

Керівники «Укртранснафти» відзначають, що прямий напрямок «Одеса—Броди» у Західну Європу є пріоритетним, але через відсутність сировини реалізувати цей проект досі не вдалося. Крім того, нині ще не відпрацьовано шляхи транспортування каспійської нафти до Одеси. Звичайно, її можна перевозити, наприклад танкерами із Супси (Грузія), проте найкращим і одночасно найдорожчим варіантом вважається будівництво нафтопроводу на дні Чорного моря.

Не все гаразд і на іншому — європейському кінці цього маршруту. Польські компанії, які мають долучитися до проекту для його завершення у Гданську або Полоцьку, дивуються: як можна добудовувати трубу від Брод, якщо вона завантажена російською нафтою у зворотньому напрямку? За словами голови правління «Укртранснафти» Ігора Кирюшина, переговори для запуску нафтогону у напрямку Європи тривають, але все залежить від наявності достатньої кількості каспійської нафти. Гадаємо, багато чого залежить також і від позиції польської сторони. «Укрнафта» сподівається створити консорціум з казахськими та азербайджанськими партнерами для використання нафтогону Одеса—Броди— Плоцьк. Гадаємо, там обов’язково треба відвести місце також і для польських учасників.