Коротко / КУЛЬТУРА

«Гармонія краси»

Так називається персональна виставка Неоніли Волошиної, що відкрилася в галереї «Грифон». Пейзажі й натюрморти художниці наповнені світлом і тишею. Вони дуже камерні, але суть їхня, здається, у постійному милуванні й здивуванні, до того ж ці настрої виявляються тісно пов’язаними — часом вони перетікають, а часом і перетворюються один в одний. Пейзажі Неоніли Волошиної — це не стільки подорожі, скільки прогулянки («Перший сніг», «Паркова доріжка»), звичайно, Києвом («Бiля фонтана»), іноді — трохи далі («Хатинка в Пироговому», «Ранок на морі»). У натюрмортах мотив для створення картини може бути дуже вишуканим («Іриси»), але частіше він скромний і простий, трохи сумний («Пам’яті Т. Яблонської. Польові квіти»), або радісний («Вербний тиждень», «Знову весна»), Оксана ЛАМОНОВА , спеціально для «Дня».

Австрійські варіації у Києві

У Театрі оперети показали оновлену «Летючу мишу». Це знакова вистава для театру, адже саме ця оперета всесвітньо відомого австрійського композитора Й. Штрауса, скрипаля та диригента, з грудня 1934 р. поклала відлік творчого життя київського колективу. «Летючу мишу» — одну з найкращих світових оперет — було поновлено режисером Тамарою Тимошко-Горюшко (вона також досвідчена й талановита артистка, яка становить цілу епоху у літописі Театру оперети). Переповідання сюжету зайве, адже ті з глядачів, які з якихось причин ще не встигли переглянути виставу, в опереті, мабуть пам’ятають фільм «Летюча миша» у постановці Яна Фріда, а життєстверджуюча фраза «Счастлив тот, кто идут с улыбкою вперед» взагалі належить одній з найоптимістичних арій всієї світової музики (не лише жанру оперети та музичної комедії).

У виставі практично весь час вирує справжній карнавал, навіть коли він лише планується; де маски приховують обличчя, а з ними й душі; де всі (як не крути!) обманюють усіх виключно з метою встановлення справедливості. А у фіналі ловелас розкається так, що ти віриш тому, що він, покохавши власну дружину вдруге, завтра не побіжить світ за очі у пошуках наступної романтичної пригоди... Звичайно ж, феєричну атмосферу цієї оперети створюють передусім самі артисти: Ганна Боровик, Олена Ширяєва (Розалінда), Сергій Авдєєв, Сергій Бондаренко (Генріх), Микола Бутковський у ролі Фалька. Володимир Одринський у ролі Альфреда (до самого актора глядачі, гадаю, відчули щиру симпатію вже з його дебютної ролі — Боніфаса у «Званій вечері з італійцями» Ж.Оффенбаха). І — звичайно — красиві та яскраві костюми (художник по костюмах — І. Давиденко), вальси поставив (балетмейстер Олександр Сегаль) та макет смішної летючої мишки з розчепіреними лапками над сценою, на якій один багатий інтер’єр змінює інший (це придумав польський художник В.Заславський). Проте головна подія саме цієї вистави полягала у тому, що за диригентським пультом стояла не Оксана Мадараш, а спеціально запрошений австрійський диригент Вольфганг Гюртлєр. Маестро продемонстрував класичну манеру диригування, і два австрійці — пан Йоганн (Штраус) та пан Вольфганг (Гюртлєр) зуміли подарували свято публіці, повідомляє Ельвіра ЗАГУРСЬКА .

Лауреати премії Кеннеді

Режисер Стівен Спілберг, композитор Ендрю Ллойд Веббер та інші діячі культури США удостоєні престижних нагород Kennedy Honors, повідомила lenta.ru з посиланням на агентство Reuters.

Нагороду Стівену Спілбергу вручали актори Том Хенкс, який грав у режисера в картині «Врятувати рядового Райана» і Лайам Нісон, який знявся в його «Списку Шиндлера». В адресованому режисерові посланні від Центру Кеннеді зазначалося, що премія йому присуджена за «створення історичних документів про найважливіші події XX століття».

Британський композитор Ендрю Ллойд Веббер став лауреатом премії Кеннеді за створення успішних мюзиклів. Уперше Центр Кеннеді нагородив етнічного індуса — знаменитого диригента Зубіна Мету. Премії 2006 року дісталися також кантрі-співачці Доллі Партон і композитору Смокі Робінсону, автору багатьох популярних пісень у стилі «ритм-енд-блюз».

Європейський «Оскар»

У Варшаві вручені нагороди Європейської кіноакадемії — переможцем фестивалю, який неофіційно називають європейським Оскаром», став фільм «Життя інших» про діяльність спецслужб Східної Німеччини, повідомляє gazeta.ru з посиланням на ВВС. Режисер стрічки Флоріан Хенкель фон Доннерсмарк зауважив під час церемонії нагородження, що йому було особливо приємно отримати нагороду саме в Польщі, оскільки його батько народився в цій країні.

У фільмі «Життя інших» розповідається про те, як робота східнонімецької служби безпеки «Штазі» впливала на життя звичайних людей. Ще одним режисером, для якого варшавський фестиваль був поверненням до коріння, став Роман Поланський — поляк за походженням, який виїхав на Захід у 1963 році. Поланський отримав від Європейської кіноакадемії приз за творчі досягнення впродовж життя. Польський режисер присвятив свою нагороду Пенелопі Крус, яка на фестивалі отримала нагороду за кращу жіночу роль у фільмі Педро Альмодовара «Повернення». Він зізнався, що ця актриса втілює риси «тих неймовірних жінок, які оточували мене, коли я був дитиною». Сам Альмодовар також не залишився без нагороди — він був визнаний кращим режисером. Нагадаємо, Європейська кіноакадемія заснована в 1989 році Інгмаром Бергманом. Зараз її членами є 1700 працівників європейської кіноіндустрії, а президентом академії є німецький режисер Вім Вендерс.